Зомбували з пелюшок: як в СРСР готували дітей до війни

Радянський Союз був тоталітарною державою, де всі аспекти життя контролювалися владою. Це стосувалося і виховання дітей, яких ще з раннього дитинства починали готувати до того, що вони стануть зброєю в руках імперії.

Пропаганда та романтизація війни в СРСР була звичним явищем. Так званий радянський "патріотизм" був вкрай нетерпимим та мілітаристським, розповідає блогер і дослідник побуту в СРСР Максим Мирович.

Радянське патріотичне виховання мало на меті виховати не соціально відповідального громадянина, який буде любити та поважати свою батьківщину, а раба держави, що не буде ставити зайвих запитань та у разі потреби стрілятиме в того, в кого накажуть.

В цілому, так і вийшло. Солдати СРСР рідко мали уявлення про те, за що вони воюють та проти кого. Наприклад, радянські танкісти після вторгнення в Чехословаччину казали, що прийшли "звільняти братів-чехів від фашистів", а десантники, під час війни в Афганістані заявляли, що "якби тут не висадилися ми, то через три години тут були б солдати НАТО". Щось нагадує, чи не так?

Велику роль у відсутності критичного мислення у радянських вояк відіграло совкове виховання та пропаганда. Дітям з малечку читали книжки про війну та привчали їх ходити строєм, не задавати зайвих питань і підкорятися старшим.

Піонертабори

Радянські табори були побудовані за військовим зразком. Їх ділили на загони та приставляли до них вожатих (на кшталт унтер-офіцерів) та вихователів (на кшталт старшого офіцерського складу). Там дітей навчали ходити строєм, шикуватися та підіймати прапори. Також поширеним явищем в піонертаборах були військові ігри, під час яких діти бігали з дерев’яними автоматами та протигазами.

Словом, система була побудована так, щоб в майбутньому в армії людина знала, як поводитись, не розгубилася та була готова воювати з тими, кого влада оголосить ворогом.

Книги

В СРСР було безліч книг, розрахованих на дітей різного віку, які романтизували та ідеалізували армію і війну. Одна з них називалася "Наша армия родная". В ній можна знайти купу віршиків про те, яка все ж таки армія чудова. Вона всіх захищає та нікому не загрожує.

Чого тільки варті рядки "Слава армии советской – самой мирной на земле". Це не лише протиріччя, а й лицемірство, адже книгу було видано у вісімдесяті роки – коли СРСР вдерся до Афганістану та підживлював й інші конфлікти, на кшталт війни в Анголі.

Більш старших дітей обробляли вже серйозніше. Наприклад, за допомогою книг Бориса Нікольського. Радянській владі потрібні були десантники, тому щоб заохотити хлопчиків йти у ВДВ, була написана така книга, як "Солдатская школа".

Спершу дітям розповідали про те, які десантники круті, бо мають гарну фізичну підготовку.

Потім про стрибки з парашутом, які під силу лише найкращим. Мовляв, якщо ви хочете бути такими ж сильними та сміливими, потрібно йти у ВДВ.

А ця картинка порівнює війну з тими самими піонерськими лагерами. Нібито воювати так само весело і безтурботно, як і було грати в дитинстві.

Раніше OBOZ.UA розповідав про заборони в СРСР, про які вам не скаже жоден фанат "совка".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.