Відео дня
Від шимпанзе до свиней: як хірурги навчилися пересаджувати людям органи тварин
Рівно 58 років тому, 23 січня 1964 року людині вперше було пересаджено серце тварини. Операцію провів хірург із США Джеймс Харді – сьогодні його називають "батьком трансплантології".
Харді пересадив серце шимпанзе 68-річному пацієнту, якого доправили до клініки в критичному стані. Оскільки донорського серця людини знайти не вдалося, було вирішено пересадити орган шимпанзе на прізвисько Біно.
Трансплантація пройшла вдало, проте серце виявилося надто маленьким, щоб повноцінно постачати кров'ю організм людини і хворий помер через 90 хвилин.
Пересадка органів тварин людині називається ксенотрансплантацією. Перші спроби такої пересадки практикувалися ще на початку 20-го століття кількома європейськими хірургами.
Вони пересаджували нирки овець, кіз, свиней та мавп людям, але всі пацієнти помирали невдовзі після трансплантації. Тоді лікарі не знали, що імунна система атакує чужорідні органи, а на органи тварин реагує особливо агресивно.
Коли в другій половині 20-го століття було створено перші імунодепресанти, що запобігають відторгненню, інтерес до ксенотрансплантації відновився.
Зокрема, в 60-х роках хірург Кіт Реємтсма (США) пересадив нирки шимпанзе 13-ти пацієнтам. Більшість з них померли через кілька тижнів після операції через імунну реакцію або інфекцію. Хоча одна, 24-річна вчителька, жила з чужорідним органом дев'ять місяців: якийсь час вона почувалася добре і навіть встигла повернутись до роботи.
1984 року Леонард Лі Бейлі з Університету Лома Лінда (Каліфорнія) трансплантував серце бабуїна дівчинці на ім'я Бебі Фей, яка народилася зі смертельним пороком серця. Вона померла через 21 день після операції. Багато хто звинуватив хірурга в неетичності, але ця пересадка привернула увагу до проблеми дефіциту донорських органів для дітей.
Примати, найближчі родичі людини, вважалися потенційним джерелом таких органів, проте в разі пересадки існує ризик передачі інфекцій від цих тварин. Крім того, багатьох непокоїть етичний бік питання: чи варто вбивати мавпу заради людини?
У 1990-х роках вчені звернули увагу на свиней, яких багато хто вживає в їжу. У 2000-х було виведено особливу свиню без антигену, на яку була спрямована надгостра реакція приматів, у тому числі людини. А 2017 року народилася перша свиня без ретровірусів, небезпечних для людини.
Так, американська компанія Revivicor вирощує невелике стадо свиней з десятком генетичних модифікацій – усе для того, щоб їхні органи краще "підлаштовувалися" під організм людини.
Свиня саме з цього стада й стала донором для сенсаційної операції, яку провели хірурги Медичної школи Мерілендського університету 7 січня 2022 року. Вперше в історії вони успішно трансплантували живій людині серце генномодифікованої свині.
Пацієнт з пересадженим серцем – 57-річний Девід Беннетт, який страждав від невиліковного захворювання серця. Його стан був настільки критичним, що він не міг претендувати на пересадку людського чи штучного органу.
Тому Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (FDA) напередодні нового року видало дозвіл на "співчутливе використання" серця свині.
Таке формулювання використовується, коли експериментальна терапія є єдиним шансом на спасіння. Через кілька днів після операції медики констатували, що свинячий орган функціонує нормально, а сам пацієнт почувається добре.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше гендиректор Інституту серця МОЗ України Борис Тодуров назвав величезним проривом пересадку серця свині людині в США. Він пояснив, що необхідність таких технологій існує через величезну нестачу людських донорських органів.
