Там підірвали більше 400 ядерних бомб: жителі відверто розповіли про секретне радянське місто
На північному сході Казахстану є місце, де в радянські часи підірвали 456 ядерних бомб. Курчатів – місто, що було засноване у 1947 році як штаб-квартира ядерної програми СРСР. Його не можна було навіть знайти на картах через надвисокий рівень секретності.
Режисери Томас Брег і Стаффан Тейлор відвідали Курчатів та розповіли про руйнівний вплив ядерних вибухів на здоров’я місцевих жителів. Страшно навіть уявити, але у віддаленому поселенні та його околицях проживало більше мільйона людей у період активних випробувань з 1949 по 1989 роки.
Курчатів видається постапокаліптичним містом. Будівлі стоять напіврозвалені й занедбані, та й загалом у місті лишилося всього кілька тисяч людей. І багато з них були свідками найжахливіших в історії ядерних випробувань. Владі вдалося тримати людей у невіданні, тож місцеві навіть не підозрювали, яку небезпеку несуть вибухові грибоподібні хвилі, які часто з’являлися на горизонті.
Свідки тих подій зазначають, що під час від часу їхні будинки сильно тремтіли, і вони бачили клуби пилу, що виривалися вдалині, але ці наслідки списували на екстремальні погодні цикли.
Жителька Курчатіва Надія Головіна, яка в молодості стала очевидицею вибухів сотень ядерних бомб, наголосила, що навіть уявлення не мала про небезпеку: "Ми не знали, що це так погано… Нам казали виходити з хати, якщо вона почне завалюватися, якщо відкриється вікно чи дверцята печі і висиплеться попіл… Люстри гойдалися…"
У 1950-х роках одна лише детонація призвела до різкого зростання кількості випадків гострої променевої хвороби, що було в 4 рази вище, ніж унаслідок Чорнобильської катастрофи.
Інший місцевий житель на ім’я Серікпай, розповідає, що він переїхав до Курчатова як шахтар, і його роль полягала в тому, щоб допомагати будувати проходи для підготовки до ядерних випробувань.
Він зазначає, що знав про те, що відбувається на Семипалатинському полігоні, який був менш ніж за 160 кілометрів від Курчатова, але мав підписати акт про нерозголошення.
Очевидиця на ім’я Любов Філіна, розповіла, що в Курчатові всі почали масово хворіти, зокрема, на онкологію: "Ми тоді були дітьми і нічого не розуміли. Навіть дорослі не знали, що грибна хмара небезпечніша за вібрацію чи розбиті вікна. У 1989 році я була вагітна сином, і він народився з вродженою катарактою 16 діоптрій. Я вважаю, що це було спричинено впливом радіації. Ми бачили над містом гелікоптери, які щось вимірювали, і тільки тепер ми зрозуміли, що в цей час був викид радіації... Багато дітей народжувалися з вадами".
Лише в 1989 році інформація про радіоактивне забруднення Семипалатинського полігону стала публічною і викликала масовий резонанс. Уряд Казахстану вимагав від Москви припинити ядерні випробування.
Зрештою 29 серпня 1991 року Семипалатинський ядерний полігон було офіційно закрито, а всі випробування в регіоні заборонено. Це сталося того самого року, коли Казахстан отримав незалежність.
Більшість людей покинули Курчатов, коли пункт тестування закрився, але деякі вирішили лишитися.
"Люди просто пішли. Військових перерозподілили в інші місця… Люди виїжджали, а ми продовжували тут жити і працювати. У кожного були сім’ї та діти, яких треба було годувати", – пояснює очевидиця подій.
Найстрашніший вибух у Семипалатинську стався 15 січня 1965 року, коли СРСР випробував водневу бомбу, яка в 11 разів перевищувала потужність бомби, скинутої на Хіросіму.
У документальному фільмі свідок пояснює: "140-кілотонний пристрій було зарито майже на 180 метрів у землю, і після детонації вибух утворив кратер шириною 454 метри та глибиною 100 метрів, викинувши ґрунт майже на півтора кілометра вгору".
Вибух був настільки потужним, що пилу знадобилося майже 50 днів, щоб осісти. Утворилися пагорби, які зараз оточують кратер. Влада змінила течію сусідньої річки, щоб заповнити кратер. Нині жителі називають цю місцину Атомним озером.
Раніше OBOZ.UA розповідав розповідав, які ще секретні міста існували в СРСР та що вони приховували.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.