Які українські прізвища давали біднякам: поширені і досі

Способи утворення українських прізвищ – надзвичайно цікавий об’єкт для вивчення. Здебільшого вони описують людину за певною ознакою (іменем батька, професією голови роду, походженням тощо), і при цьому залишають за нею суб’єктність, адже відповідають на запитання "хто" чи "який".

Відео дня

Не завжди ця ознака була чимось приємним для людини. Прізвиська, які потім давали життя родовому імені, могли позначати і якісь недоліки людини – фізичні особливості (Кривонос, Рябенко, Головатий, Безпальченко), риси характеру чи особливості поведінки (Заїка, Скоробрех, Зленко). OBOZREVATEL розповідає про те, які прізвища давали людям, в яких не водилось грошей, тобто біднякам.

Часом їх називали прямо – Біда, Бідненко, Бідолах, Злиденний, Сіромаха. Тобто без жодних евфемізмів чи натяків описували людину як ту, в якої за душею ні копійки. Могли також прозвати людину Старцем, Старченком, Старчуком – такі прізвища утворені від слова "старцювати", тобто жебракувати, просити милостиню.

А часом прізвище формували від побічної ознаки бідності. Наприклад, відсутності в нужденної людини їжі, одягу чи взуття – Голод, Голоденко, Голодняк, Босий, Босюк, Голий, Голик, Голюк, Голяк, Голенко, Голота, Голотюк. Могли і описати її за скромним житлом, в якому вона мешкала – Халупний, Халупник, Халупенко. А то і за відсутністю житла – Безуглий, Безугленко, Бурлака, Погорілий (якщо людина збідніла через пожежу в хаті).

Раніше OBOZREVATEL розповідав, які прізвища в народі давали не дуже розумним людям.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.