Блог | Критика: чому ми ображаємось і як припинити це робити
Про критику.
На тренінгу Джек Кенфілд (один із співавторів фільму "Секрет") показав на жорсткому прикладі, як і чому ми з вами реагуємо на критику.
Він підійшов до однієї з учасниць і сказав: "Я проводжу безліч семінарів та лекцій, але вперше у мене серед слухачів настільки дурна людина". Зрозуміло, що дівчину це дуже зачепило. Але Джек швидко заспокоїв її тим, що це лише вправа і в неї є продовження.
Він знову подивився на неї і цього разу сказав: "Я проводжу безліч семінарів і лекцій, але вперше у мене серед слухачів людина із зеленим волоссям". Цього разу дівчина засміялася.
– Чому ви смієтеся? – запитав у неї Джек.
– Тому що немає в мене ніякого зеленого волосся.
– Чому ж тоді ви розлютилися на мене в перший раз?
– ...
Критика зачіпає нас тільки якщо ми самі про себе думаємо те, що каже той, хто критикує. Якщо ми впевнені в собі і точно знаємо, що ми розумні, красиві, стрункі, щедрі, то що б не казали нам інші! – ми знатимемо, що це неправда.
Люди знаходять критику в дописах у соцмережах, у піснях, поглядах, жартах та мемах. Знаходять її там, де найчастіше її взагалі немає. Тому, щоразу коли засмучуєтеся через те, що про вас сказали інші, просто запитайте себе: а чи не моє це "зелене волосся"?
