В Україні подали петицію про перейменування всіх місяців: чому у мережі сміються і звідки насправді походять сучасні назви

Українські назви місяців доволі милозвучні та логічні: їх легко трактувати і пов’язати з тими чи іншими природніми явищами. Виникли вони ще за часів язичництва, але, на відміну від римської чи арабської традицій, не походили не від назв божеств, а мали в основі опис природних явищ. Сучасні назви місяців майже не відрізняються від тих, які були поширені у Київській Русі.

Однак нещодавно на сайті Кабінету Міністрів з’явилася цікава петиція. Автор просить оновити назви місяців доволі кумедним способом. Чому у мережі сміються і звідки насправді походять сучасні місяці – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Суть петиції

Автор пропонує ввести числівникову нумерацію місяців: першень, другень, третєнь, четвертень, п'ятень, шостень, сьомень, восьмень, дев'ятень, десятень, одинадцятень та дванадцятень. Петиція має набрати 25000 підписів, щоб її розглянули.

Пояснює свою екстравагантну ідею так званою оптимізацією мови та віяннями сучасності.

"Щодня тисячі українців страждають, плутаючи червень та липень, грудень та лютий, квітень та травень. Вважаю, що у українського суспільства є і будуть більш нагальні задачі, ніж пам'ятати, у якому місяці випадають груди снігу та коли починається цвітіння липи. Оновлені назви місяців виглядатимуть так: першень, другень, третєнь, четвертень, п'ятень, шостень, сьомень, восьмень, дев'ятень, десятень, одинадцятень та дванадцятень", – йдеться у тексті петиції.

У мережі, звісно, гумор оцінили. Мало хто сприйняв таку ідею всерйоз.

"Сьогодні двадцять восьме шостеня", – спробував застосувати нові назви на практиці користувач @ORydvan.

Користувачка @_killer_fly_ зазначила: "Я теж плутаю, але назви які є зараз звучать набагато краще і більш барвисто чи що порівняно з простим першень, другень і т.д., чесно не бачу причини змінювати такі гарні назви лише через те, що хтось не може їх вивчити".

"Мені здається, назви місяців українською – найлогічніше і найлегше, що існує з усіх мов світу", – йдеться у коментарі @pardonmoveton.

"Ну типу, римляни з половиною місяців так і зробили", – нагадав @qntmInverter.

"Як чарівно звучить і квітень і шо таке четвертень, як болячка якась хронічна", – не задоволена петицією @Nana_Nirvana_.

"Я забув російські переклади, вивчив українською підсвідомо, і тут ви мені ножем в спину", – жаліється @FoxHunterUKR.

"Як тільки почнеш відміняти, то відразу і повернешся до назв місяців. Коли в тебе дн? Шостого восьменя", – вдалася до лінгвістичного аналізу @dobrazljychka.

Звідки пішли українські назви місяців

Зимові місяці

Грудень утворився від слова "грудь" – тобто, на початку зими земля перетворюється в замерзлі грудки. Грудень дослівно – час непроїзних доріг.

Січень колись мав назву просинець (від білої морозної "простині" на небі) та тріскун (тріщать морози). Січень вказує не перехідний період зими, час сильних морозів. В Київській Русі січень був не першим, а одинадцятим місяцем року.

Назва лютий пішла від лютих морозів.

Весняні місяці

Березень у Київській Русі був першим місяцем року. Назва пов’язана з рухом березового соку. Інші назви – березол, березозорь.

У квітні починають цвісти перші дерева. Раніше квітень ще називали лукавцем через примхливу погоду.

Травень пов’язаний з буянням трав.

Літні місяці

Червень – червоний місяць, час достигання перших червоних плодів. Давня назва – ізок (коник-цвіркун) або червець (від слова черви) – у садах зазвичай плодилося багато шкідливої гусіні.

Липень пов’язаний з цвітінням липи, а серпень – зі жнивами.

Осінні місяці

Вересень – час квітки вересу. Інша назва – хмурень (після теплого літа погода починає "хмуритися", йдуть дощі).

У жовтні все навколо жовтіє, а у листопаді опадає листя.

Місяці, що мають в основі назви природних сезонних явищ, зустрічаються і в інших слов’янських народів.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, чому в Україні діятиме новий календар свят.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.