У мережі показали хати-бурдеї українських емігрантів у Канаді. Фото
Українські емігранти в перші роки після переїзду до Канади у 1890-х часто вимушені були жити в імпровізованих хатинах-бурдеях. Їх викопували у землі й накривали тонкими деревами й дерниною.
Люди просто розчищали ділянку від чагарників й налагоджували своє господарство у трикутних будиночках, схожих на погріб. Архівні фото опублікували у Facebook-спільноті Diaspora.ua (щоб подивитися, доскрольте новину до кінця).
Підписники оцінили пост понад 2,3 тис. лайків і сотнею коментарів. В останніх люди похвалили земляків за завзятість, а ще підкреслили: попри те, що на фото їхні будинки більше схожі на землянки, всередині все гарно організовано, а господині – охайні та гарні.
"Порівняно із сучасними північноамериканськими житловими спорудами для найбідніших (напр. фургони) – непогано", "Пам'ятаю розповідь рідної сестри мого діда про такі землянки – влада Канади дала можливість їм взяти кредит і почати життя по-новому. І вижили, і щасливо прожили", "Такого і досі багато в Норвегії. Норвежці цим винаходом дуже пишаються, бо там тепло. От і наших така будівля виручала, поки не стануть на ноги. Тяжке емігрантське життя. Живеш лиш думкою, що це ти для дітей стараєшся", "Молодці! Самі своє життя облаштовували! І чистенько як!", "Які молодці... Потрапили в нові умови і змогли дати дітям достойне сьогодення", "Пахали і допрацювалися, і дітей в люди вивели", "Зверніть увагу, за таких умов жінки в біленьких сорочках", "Їхні нащадки живуть повноцінним і забезпеченим життям",– прокоментували українці.
Чому українці в Канаді жили в бурдеях
Бурдей – тимчасовий притулок, який у Канаді від декількох тижнів до декількох років слугував будинком для новоприбулих іммігрантів із України. Їх споруджували на розчищених землях і посівах сільськогосподарських культур, перш ніж побудувати більший і постійний будинок.
Про це йдеться у матеріалі на сайті Ukrainian Cultural Heritage Village (Село україно-канадської культурної спадщини. – Ред.). Це музей просто неба, розташований за 80 км на схід від міста Едмонтон в екокультурній території Калина Кантрі. Він відтворює життя українських першопоселенців у східно-центральній канадській провінції Альберта і їхній побут у 1892-1931 роках. Там збереглися і самі бурдеї, їх було реконструйовано на основі польових досліджень і археологічних знахідок.
Зазначається, що українцям у Канаді, як і іншим іммігрантам, дозволяли скористатися програмою створення присадибних ділянок уряду країни. В її межах люди могли претендувати на присадибні ділянки площею 160 акрів (приблизно 67,7 гектара) неприбраної землі. Але повне володіння нею надавалося тільки після декількох років розчищення території і поліпшення ґрунту.
Українці, які прибули до Канади в 1890-х роках, в основному вважали за краще селитися в лісовому районі східної центральної частини Альберти. Для них було важливо, щоб їхня земля була засаджена деревами, оскільки ліси слугують будівельним матеріалом і деревиною як паливо. Саме там українці, не маючи спершу грошей, споруджували собі бурдеї. Щоб заробити кошти на поліпшення життєвих умов, чоловіки шукали додаткову оплачувану роботу поза фермами – вони видобували вугілля, будували залізниці тощо. Жінки ж і діти залишалися в бурдеях і продовжували обробляти землю, займатися сільським господарством.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше в мережі поширили фото вирізок із газет зі шлюбними оголошеннями приблизно сторічної давнини. Українці оцінили оригінальність, із якою американці та земляки з діаспори в США шукали собі дружин на батьківщині, вихваляючись "долярами".