Співаковський пояснив, чому українські університети пасуть задніх у світових рейтингах

3 хвилини
2,7 т.
Київський національний університет

Українські вищі навчальні заклади не можуть похвалитися високими місцями у міжнародних рейтингах: поки що йдеться лише про 500-ті і навіть 1200-ті позиції. Головна причина – рівень якості вищої освіти в нашій країні суттєво знизився.

Про це в інтерв’ю OBOZREVATEL розповів засновник першої в Україні міжнародної приватної школи "Гранд" Володимир Співаковський, коментуючи зокрема скандал щодо ЗНО з математики. У 2021 році іспит не склала третина вступників, 31,11%, з приводу чого досі точаться суперечки.

На думку Співаковського, негативний результат тестів "несмертельний" – значно важливіша інша проблема: топові українські виші не гарантують абітурієнтам знань і працевлаштування в майбутньому.

Відео дня

"Випускник найкращого економічного вишу не здатен скласти бізнес-план, а до випускника найкращого медичного страшно потрапити на прийом, бо можна не вижити! Навіть брендові університети дають не дуже якісну освіту – ті, куди всі прагнуть потрапити", – вважає експерт.

На жаль, це засвідчують авторитетні рейтинги закладів освіти. Вісім українських вишів увійшли до світового списку відомої освітньої мережі Quacquarelli Symonds – QS World University Rankings 2022, проте їхні місця абсолютно не тішать.

Загалом оцінювали 1300 навчальних закладів із 80 країн. Позиції 511-520 займає Харківський національний університет імені Каразіна, за ним, на почесних 601-650-му місцях, Київський національний університет імені Шевченка. НТУ "Харківський політехнічний інститут" посідає місця з 651-го по 700-те, КПІ та Сумський держуніверситет – 701-750. Далі йдуть "Львівська політехніка" (801-1000), Львівський національний університет імені Франка та Києво-Могилянська академія (в обох вишів позиція з 1001-ї по 1200-ту).

Українські виші є у світовому рейтингу, однак далеко не лідери

Для порівняння: Варшавський університет та Ягеллонський університет у Кракові, відповідно, 308-й та 309-й. А в топ-5 стабільно входять Массачусетський технологічний інститут, Оксфорд, Стенфорд, Кембридж та Гарвард.

"Чому люди готові все життя збирати своїй дитині на Оксфорд або Кембридж – бо потім вона отримає престижну добре оплачувану роботу, – пояснює Володимир Співаковський. – У Франції та Німеччині виші безкоштовні, але підхід такий самий: якщо ти навчаєшся на пілота, після закінчення навчання ти літатимеш, а не працюватимеш офіціантом. Якщо на айштішника – тобі запропонують роботу у провідній профільній компанії, і це означатиме, що ти не помилився, обрав справді брендовий заклад. А в нас можна вивчитися за фахом "міжнародний бізнес" – і прибирати столики в кав’ярні. Диплом навіть модного вишу не гарантує ані знань, ані працевлаштування. Ось про що давно варто задуматися, а не про те, куди бігти подавати апеляцію за результатами ЗНО".

На думку освітянина, в Україні та Західній Європі по-різному розуміють поняття "брендовий навчальний заклад":

"У нас це – столичні або розташовані у великих містах. Університет імені Шевченка, КПІ, "Львівська політехніка", Харківська юракадемія… Ті заклади, навчанням у яких можна козиряти, як брендовою річчю. А на Заході зовсім інші критерії бренду, до них не належать pr і місце розташування. Головне – ким ти вийдеш після навчання, чи запропонують тобі роботу, за скільки тебе готові купити? І якщо це 300 доларів на місяць, як то кажуть, у базарний день, то… Ну, подаруй батькові свій диплом, де зазначено, що ти менеджер чи маркетолог".

Повний текст інтерв’ю з Володимиром Співаковським читайте на OBOZREVATEL найближчим часом.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у 2020 році до десятки найпопулярніших вишів серед українських абітурієнтів увійшли сім київських університетів, два львівських та один харківський. Склад цієї топ-10 практично незмінний кілька років поспіль.