Ще один спосіб терору проти українців: навіщо в СРСР вводили податок на дерева і кущі

У спробах знищити українське село радянська влада вдавалася до страшних методів. Звісно, за масштабами трагедії ніщо не може зрівнятися з голодомором 1932-1933 років, однак були і інші способи прихованого геноциду. Наприклад, податок на плодові дерева та кущі.

Відео дня

За яблуньку на городі чи кущ малини біля хати селянам, у яких і без того все відбирали у колгоспи, доводилося платити. Люди змушені були вирубувати дерева, що згодом призвело до дефіциту фруктів, який ще не одне десятиліття не могли побороти. Як та навіщо в СРСР вводили податок на дерева і кущі – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

 Владні директиви

Податки на дерева і кущі вводилися неодноразово: у 1929, 1939, 1948 і 1953 роках, буквально перед смертю Сталіна.

Кажуть, що ця ідея належала чи то особисто Сталіну, чи то міністру Звєрєву. Скасували податок лише у 1954 році.

Селяни в СРСР працювали на колгоспи, а податки були для них додатковим тягарем. Відповідно до закону з оподатковувалася орна земля, кожна тварина, яка була у власності колгоспника, кожне плодове дерево і кущ.

Вираховували податки з кожного господарства відповідно до площі земельної ділянки. Фінансові органи видавали детальні платіжні повідомлення: в цих документах було визначено грошову суму чи натуральну величину й чітко виписано термін внесення платежів.

Спроба знищити село

Селяни, не маючи змоги виплатити податки, змушені були вирубувати дерева та кущі. Платити люди не мали чим, а за несплату жорстоко карали. Показові покарання влаштовували бригади "буксірів" і червоноармійців.

Внаслідок введення цього податку було знищено десятки сортів яблук, груш, слив, абрикос, смородини, вишень, черешень, малини, суниці тощо.

Деякі культури – чишкун, айва, сорти горіхів, вишнево-черешневі гібриди, персики, дулі (давній вид ранніх літніх груш, дуже запашних і солодких) – просто зникли.

Очевидці розповідають, що після скасування податку селянам-колгоспникам нарешті дозволили мати більші присадибні ділянки. Але щоб мати змогу посадити садок із яблунь, вишень чи груш доводилося обходити усі довколишні міста і села у пошуках живців – бо плодових дерев, що вціліли, були одиниці. Найскладніше виявилося відновити популяцію абрикос і горіхів.

До дерев селяни і раніше ставилися з пошаною, а після масової вирубки та податків почали цінувати можливість мати невеличкий садок біля хати. Вимерзлі чи поламані бурею дерева часто оплакували, а весняні саджання перетворювалися у своєрідне свято та символічний акт.  

Раніше OBOZ.UA розповідав, навіщо в СРСР діти збирали сушених комарів.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.