УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Які прадавні традиції Великодня досі існують в Україні: деякі можуть здивувати

2 хвилини
2,1 т.
Які прадавні традиції Великодня досі існують в Україні: деякі можуть здивувати

Великдень – одне з найважливіших свят в українській культурі. Воно символізує не лише воскресіння Ісуса Христа, а й початок нового життя та загальне відродження.

Багато звичаїв та обрядів, пов'язаних з Великоднем, сягають корінням у сиву давнину і досі бережно зберігаються українцями. Про те, як вони деформувалися та які й досі мають популярність, розповіла етнологиня Світлана Творун.

Великодній хліб

Сьогодні переважно усі українці печуть на Великдень лише паски. Однак в давнину господині виготовляли щонайменше два види випічки.

Обрядові хліби були візуально схожими, але мали різне призначення та виготовлялися в різний час. Зокрема паски вважалися поминальною випічкою та готувалися на передодні Проводів. А перед Великоднем люди випікали баби.

Відмінність баби від паски полягає в тому, що вона більш висока, пухка та здобна. Крім того, цей хліб не прикрашали білим кольором, натомість люди виробляли з тіста хрест та різноманітні символи відродження природи.

Яйця

Невід’ємним атрибутом Великодня завжди були писанки та крашанки. Здавна в Україні варені яйця фарбували за допомогою пролісків, цибулевого лушпиння, трави тощо та називали крашанками. Їх дарували одне одному, їли, а потім закопували шкарлупки на городі, щоби був урожай.

Водночас писанки – це сирі яйця з неймовірними візерунками, найгарніші з яких дівчата дарували парубкам, яких кохали.

Які прадавні традиції Великодня досі існують в Україні: деякі можуть здивувати

Великодній кошик

Після Великого посту люди завжди щедро ласували освяченою їжею. Тому господині намагалися зібрати найбагатший кошик. Окрім випічки до церкви несли масло, сир, ковбасу, шинку чи сало, мак, хрін та сіль. При цьому кожен продукт мав своє особливе значення.

Наприклад, молочні продукти символізують жертовність Ісуса, а хрін вважають корінням віри у Воскресіння.

Традиції

Після відвідування церкви віряни починали обмінюватися крашанками та писанками зі словами "Христос Воскрес!" – "Воістину Воскрес!" Потім якнайшвидше поверталися додому, бо вважалося чим менше займе часу дорога з храму, тим краще буде вестися господарство.

В давнину першим шматком освяченої баби пригощали корову-годувальницю. Також тварину посипали або давали їй освячену сіль, щоб захистити від нечистої сили. Також сіллю посипали дім.

Потім уся сім’я збиралася за великоднім столом. В центральних та східних областях України люди старались, щоб жодна крихта освяченої їжі не впала на підлогу. А по завершенню частування усі крихти та залишки їжі спалювали, "щоб миші не поїли".

Які прадавні традиції Великодня досі існують в Україні: деякі можуть здивувати

Великодні листівки

Понад 100 років тому популярність почали набувати великодні листівки. Вперше на території сучасної України їх стали друкувати в 1898 році в Києві та Львові. Дослідники називають ці святкові листівки шедеврами поліграфічних можливостей того часу.

На листівках зображували козаків, письменників, поетів, а згодом й атрибути національно-визвольної боротьби та воїнів УПА. Тому не дивно, що з приходом комуністів до влади друк великодніх листівок практично зупинили.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, коли день святого Юрія за новим календарем.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.