Різдвяні традиції різних регіонів України: як відзначають одне з головних свят року

Перехід на нову дату відзначання Різдва в Україні знову пробудив інтерес до місцевих традицій свята. Адже Україна – країна велика, і деякі особливості святкування можуть сильно відрізнятись у Карпатах та на Поліссі, на Слобожанщині та у Причорномор’ї.

OBOZ.UА поцікавився, як саме відзначають Різдво у різних куточках нашої держави. І розповідає про обряди та звичаї, які закріпились у народі.

Святкова вечеря та кутя

Загальною традицією для нашої країни вважається готувати на різдвяну вечерю 12 пісних страв, головною з яких є кутя – каша із зерна, присмачена медом. Але, скажімо, на Поліссі, такого розмаїття на столі не було – важливо було просто приготувати святкову вечерю, на кількості страв акценту не робили.

В основі куті в різних регіонах були різні злаки. Найчастіше це, звісно, пшениця. Але на тому ж таки Поліссі перевагу віддавали ячменю, тоді як у східних регіонах святкову кашу варили з рису, а разом з нею подавали на стіл вареники. Тим часом, у низинних районах Закарпаття замість куті готують бобальки – запечені, а потім приготовані на пару кульки з тіста, обсипані маком чи горішками. Вони традиційно є першою стравою різдвяної вечері.

У високогір’ї Карпат до свята печуть святковий калач, який називають корочуном – таку ж назву там має і сам переддень Різдва. Карачун подається разом з кутею – це дві головні святкові страви. А на Галичині та Лемківщині обов’язково ставили на стіл миску з медом, на яку клали принесену з церкви проскурку.

Зазвичай вечеряти на Святвечір сідають із появою на небі першої зірки. Але на Буковині родина збирається за столом навіть раніше. Так час колядування настане швидше і дітям буде не так страшно ходити від хати до хати співати обрядових пісень.

Прикрашання оселі

На Галичині, зокрема на Львівщині, традицією є плести до Різдва павуків із соломи. Вважається, що саме павуки сховали Богородицю та новонародженого Ісуса від солдатів Ірода, який намагався вбити спасителя, тому така прикраса слугує оберегом оселі.

Солома ж слугувала прикрасою і на Поліссі. Там діти обв’язували нею стовбури грушевих дерев – це мало принести хороший урожай фруктів.

Дещо дивним святковим декором були плуг чи ярмо, які заносили на свято в оселю мешканці Галичини. Вважалось, що це має принести родині щастя та багатство.

Частування та колядування

На півдні України було прийнято, щоби на Різдво діти носили частування своїм хрещеним батькам. До кошика складали кутю, калач, солодощі. Натомість діти отримували якусь винагороду – дрібні гроші чи ласощі.

А на Київщині та Черкащині мати родини повинна була поставити миску з кутею на покуть, а потім злегка поскубати своїх дітей за чубчики, приказуючи при цьому "чуб-чуб". Це ще язичницький обряд на достаток – він має змусити квочок нести багато яєць, а курчат наступного року зробити чубатими.

Колядування теж відбувається в різних регіонах за різними традиціями. Так на Покутті обряд здійснювали просто у Святвечір – одразу після вечері. А на Гуцульщині та Слобожанщині ходити по хатах з піснями починали уже на різдвяний ранок після церковної служби. В будь-якому разі вважалось, що чим більше колядників завітає до оселі, тим щасливішим для родини буде рік.

На Заході України окрім, власне, колядок розігрували цілий різдвяний спектакль. Діти та молодь перевдягались у костюми та відтворювали історію народження Христа та пов’язані з нею сюжети. Таке різдвяне дійство називається вертепом. Традиція збереглась і досі і у різдвяні дні у Львові, Івано-Франківську чи Тернополі можна зустріти компанії молодих людей у дивних костюмах і неодмінно з великою зіркою на палиці – це один з головних атрибутів вертепу і свята Різдва в цілому.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому Різдво святкують саме наприкінці грудня.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.