День української писемності та мови: як виникло свято

Одним із небагатьох світських свят, які перенесли після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар, став День української писемності та мови. З цього року він відзначається не 9 листопада, а 27 жовтня.

Відео дня

OBOZ.UA розповідає історію виникнення цього свята. Та пояснює, чому його перенесли та як це пов’язано із церковним календарем.

Як з’явився День української писемності та мови

Про те, що українська мова потребує окремого вшанування, заговорили одразу після здобуття Україною незалежності у 1991 році. Але на те, щоби домогтися заснування відповідного свята, у громадських організацій та активістів пішло аж 6 років. Указ про запровадження спеціальної дати підписав президент Леонід Кучма 6 листопада 1997 року. У ньому він постановив відзначати День української писемності та мови щорічно 9 листопада – одночасно з вшануванням пам’яті преподобного Нестора-Літописця православною церквою.

Саме цього святого вибрали для уособлення свята через те, що він, як вважають історики, зробив величезний внесок у розвиток всіх східнослов’янських мов. Достеменно відомо, що чернець Києво-Печерської лаври, який жив на межі 11-12 століть, написав "Житія святих князів Бориса і Гліба й Феодосія Печерського". Також вважається, що саме він упорядкував (а дехто стверджує, що й створив) "Повість минулих літ" – певно, найважливіше історичне джерело часів Київської Русі. Таким чином Нестор водночас заклав основи давньоруської історіографії і створив одну з ключових літературних пам’яток України.

Чому День писемності та мови змінив дату?

З 2023 року пам’ятна дата на честь Нестора-літописця була зміщена на 27 жовтня. Все через перехід ПЦУ на новоюліанський календар, через який всі церковні свята почали відзначати на 13 днів раніше.

Але, оскільки День української писемності та мови тісно пов’язаний із вшануванням Нестора-літописця, то і це світське свято указом президента Володимира Зеленського теж було перенесене. Разом із ним змінив дату і приурочений до дати Всеукраїнський радіодиктант – спеціальна подія, коли будь-хто охочий може під диктовку відомого діяча культури написати невеличкий текст і перевірити таким чином своє знання української мови. Радіодиктант є своєрідним флешмобом, який покликаний об’єднати усіх носіїв мови. До речі, будь-хто охочий може сфотографувати свою роботу і надіслати її на перевірку – для цього надається спеціальна електронна скринька. Серед тих, хто напише диктант без помилок, розігрують призи.

Кілька фактів про українську мову

Українська мова дуже багата – вона налічує близько 256 тисяч слів. Для порівняння – щоби спілкуватись на побутовому рівні, достатньо знати 2-3 тисячі слів.

Ще одна ознака багатства української – величезна кількість синонімів. Словники фіксують близько 10 000 синонімічних рядів. Найбільше їх у дієслова "бити" – аж 45. Серед іменників лідер "завірюха" – вона має 40 синонімів.

Найбільше українських слів починаються на букву П. А найменш уживаною є літера Ф – практично всі слова, які з неї починаються, є запозиченням з інших мов.

Серед усіх східнослов’янських мов лише українська має 7 відмінків іменника – решта налічує по 6. Все через кличний відмінок. Його використовують для звернення. Причому таку форму мають навіть іменники, що позначають неживі предмети та поняття: річко, весно, мріє, перемого.

Найближчою до української мови з точки зору лексики є білоруська. За деякими системами підрахунку кількість збігів між ними сягає аж 80%. Далі йдуть польська (70%) та чеська (68%), і лише потім – російська (62%).

Українська дуже багата на зменшувально-пестливі форми іменників. Застосовують їх навіть до негативних понять та явищ. Таке слово містить, наприклад, гімн України, і це ті самі "вороженьки", які мають зникнути, як роса на сонці.

Основоположником сучасної літературної української мови вважається Іван Котляревський. Точкою відліку вважається його поема "Енеїда". Роботу над нею він почав орієнтовно у 1794 році, а перше повне видання вийшло уже після смерті письменника – у 1842 році.

Найбільш перекладеним іншими мовами українським літературним твором є вірш Тараса Шевченка "Заповіт". Написаний він був 25 грудня 1845 року в Переяславі і до наших часів був перекладений більш як 140 мовами світу.

Раніше OBOZ.UA розповідав, коли за новим стилем в Україні починається Різдвяний піст.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.