УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

День пам’яті і примирення: історія свята, до якого 9 років тому приєдналася Україна

3 хвилини
10,1 т.
День пам’яті і примирення: історія свята, до якого 9 років тому приєдналася Україна

8 травня світ вшановуватиме жертв та героїв Другої світової війни. Парадокс історії полягає у тому, що люди нічому не вчаться з уроків історії. І поки світ застиг в очікуванні перед загрозою нового глобального збройного конфлікту, українці другий рік дають відсіч російській агресії.

У День пам'яті та примирення світ вшановуватиме борців із нацизмом та жертв Другої світової. Чому Україна приєдналася до пам’ятних заходів 8 травня лише 9 років тому та яка історія цього дня – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

9 травня – День Європи

8 травня президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, згідно з яким пропонується офіційно встановити 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

А 9 травня віднині стане датою відзначення Дня Європи. За словами Зеленського, багато років на європейському континенті встановлена традиція святкувати 9 травня саме як день відзначення миру та єдності. Тож вже завтра українці разом з усією вільною Європою відзначатимуть будуть відзначати це свято. Президент повідомив, що підписав відповідний указ. "Відзавтра 9 травня ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм. Єдність, яка наближає мир", – наголосив Зеленський.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що Верховна Рада має ухвалити внесений президентом законопроєкт у пришвидшеному режимі та юридично закріпити цей історичний момент.

Історія про московські примхи та часові пояси

Спочатку про факти. Епохальна подія – підписання Акту про беззастережну капітуляцію німецьких військ відбулася у місті Карлсгорст поблизу Берліна 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом. У Москві вже було 00:43, 9 травня. Акт був доставлений Сталіну фактично на наступний день після підписання.

Тож поки весь світ відзначав Днем пам’яті та примирення 8 травня, СРСР, а після його розпаду – і всі пострадянські республіки святкували 9 травня як день перемоги. Таким чином, "годинникова примха Москви" створила немов нове, окреме свято, орієнтоване власне на радянську російську ідеаологію.

Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію, в якій закликала світ вшановувати жертв Другої світової 8 травня. Щорічно відбувається акція "Перша хвилина миру". У країнах ЄС свято має офіційну назву Victory in Europe Day.

Символом дня став червоний мак – ця квітка уособлює кривавий слід від пострілу.

День пам'яті та примирення в Україні

У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Таким чином українці офіційно почали вшановувати героїв і жертв війни разом зі всім світом, 8 травня.

Це державне свято в Україні, яке започаткувало переосмислення подій Другої світової на підставі об’єктивних історичних, а не радянізованих фактів. Відбулося тотальне руйнування московських міфів, зокрема про теорію "Великої вітчизняної війни".

Вже після повномасштабного російського вторгнення на територію України, 4 травня 2022 Верховна рада прийняла постанову "Про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом".

Загалом суттю відзначення Дня пам’яті є не лише радість від святкування перемоги, а й усвідомлення необхідності цінувати мир.

До речі, Київського міжнародного інституту соціології провів опитування та з’ясував, що останніми роками ставлення українців до свят 8 та 9 травня сильно змінилось. 9 травня святкують росіяни як мілітаристське агресивне свято. 13 років тому, у 2010-му, майже 60% громадян вважали день перемоги одним із найбільших свят. Після 24 лютого 2022 року лише 13% українців готові продовжувати святкувати 9 травня.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, які вихідні будуть в Україні у травні 2023 року.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.