УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

6 хвилин
10,9 т.
Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

Нобелівську премію миру-2023 отримала іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді. Вона зробила важливий вклад у боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та захист прав та свобод людини.

Відважна боротьба проти режиму вартувала великих особистих втрат та поневірянь: правозахисницю 13 разів заарештовували та засуджували до 31 року в’язниці та 154 ударів батогом. Наразі Наргес Мохаммаді й досі перебуває у в’язниці. OBOZREVATEL розповідає про життя відомої правозахисниці, що пожертвувала собою заради свободи інших.

"Жінка – Життя – Свобода"

У вересні 2022 року молоду курдську жінку Махсу Джину Аміні вбили під час перебування під вартою іранської поліції моралі. Жорстоке вбивство спровокувало масові демонстрації проти теократичного режиму, що діє з 1979 року. Сотні тисяч іранців взяли участь у мирних акціях протесту проти жорстокості влади та гноблення жінок. Режим вдався до терору – понад п’ять сотень демонстрантів були вбиті, щонайменше 20 тисяч – заарештовані.

Основне гасло акцій протесту, "Жінка – Життя – Свобода", відображає діяльність Наргес Мохаммаді:

  • "жінка" – Наргес веде активну боротьбу проти систематичної дискримінації та гноблення жінок;
  • "життя" – Наргес прагне, щоб жінки мали право жити повноцінним і гідним життям. Здавалося б, це базові цінності, однак в Ірані боротьба за них супроводжується переслідуваннями, ув'язненнями, тортурами і навіть смертю.
  • "свобода" – Наргес бореться за свободу вираження поглядів і право на незалежність.

Вимоги свободи стосуються не лише жінок, а й усього населення.

Наразі Наргес Мохаммаді відбуває термін ув’язнення у сумнозвісній в’язниці Евін за "поширення антидержавної пропаганди". Нинішнє ув’язнення – не перше зіткнення правозахисниці з жорстким режимом, що всіляко подавлює інакомислення.

Останні три десятиліття влада Ірану знову і знову карає жінку за її активність і письменницьку діяльність, позбавляючи найдорожчого: кар’єри, здоров’я, родини та свободи.

Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

Родинна трагедія

Наргес Мохаммаді згадувала, що коли була маленькою дівчинкою, мати попросила її ніколи не ставати політиком, адже ціна боротьби з іранською системою була б надто високою. Материне попередження виявилося пророчим.

Видання The New York Times розповіло про історію становлення світогляду Наргес. Дівчинка народилася в родині з середнім достатком: батько був кухарем і фермером, а сім'я матері була причетна до політичних подій – після ісламської революції 1979 року її дядька-активіста та двох двоюрідних братів заарештували. Росла дівчинка в місті Зенджан.

Наргес особливо гостро реагувала на події, пов’язані з жорстоким режимом. Два спогади дитинства, за словами Наргес, підштовхнули її до активної діяльності: її мати щотижня наповнювала червоний пластиковий кошик фруктами для відвідування в’язниці, а потім сиділа на підлозі біля екрана телевізора, щоб почути імена в'язнів – їх страчували щодня.

Одного дня дикторка оголосила ім’я материного племінника. Пронизливі зойки матері та перше зіткнення зі справжнім горем залишили тяжкий відбиток на свідомості 9-річної дівчинки та стали рушійною силою її протистояння.

Кохання, одруження та протистояння режиму

Юна Наргес була спраглою до знань. Вона вступила до коледжу в місті Казвін, щоб вивчати ядерну фізику. Вже тоді дівчина мала активну життєву позицію та хотіла приєднатися до жіночих студентських груп – але їх просто не існувало. З усією натхненністю юності Наргес вирішила сама заснувати співтовариства: спочатку жіночу туристичну групу, а потім групу громадської активності.

У коледжі Наргес зустріла свою долю – відвідуючи підпільний курс, вона познайомилася з майбутнім чоловіком Тагі Рахмані, що викладав громадянське суспільство. Він був відомою фігурою в інтелектуальних колах Ірану. Закохані вирішили побратися, але батьки Наргес з сумом зазначили, що політичний шлюб приречений на загибель. Першу річницю весілля Рахмані провів в одиночній камері.

Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

Подружжя жило в Тегерані, де Наргес не припиняла боротися за свободу: вона створила, розширила та зміцнила організації громадянського суспільства, які захищали права жінок, права меншин і в’язнів у камері смертників.

У 2003 році Наргес приєдналася до Центру захисників прав людини в Тегерані, організації, заснованої лауреатом Нобелівської премії миру Ширін Ебаді.

Нагес почала займатися літературною діяльністю – писала статті про права жінок, а щоб заробити на життя, працювала інженером у будівельній інспекції. У 2008 році уряд домігся її звільнення – так Наргес втратила роботу та джерело доходу. У 2011 році Наргес Мохаммаді вперше заарештували та засудили до багатьох років ув'язнення за її зусилля, спрямовані на допомогу ув'язненим активістам та їхнім родинам.

Через два роки, після звільнення під заставу, правозахисниця вела кампанію проти застосування смертної кари. Іран багато років поспіль входить до числа країн, які щорічно страчують найбільшу частку своїх жителів.

Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

Судова влада 13 разів заарештовувала та 5 разів засуджувала Наргес Мохаммаді. Загалом режим засудив жінку до 31 року в’язниці та 154 ударів батогом. За словами Тагі Рахмані, проти Наргес було відкрито ще три додаткові судові справи, які можуть призвести до додаткових вироків.

"Я сиджу перед вікном, дивлюся на зелень і мрію про вільний Іран"

Востаннє Наргес Мохаммаді чула голоси своїх 16-річних близнюків Алі та Кіани більше року тому. Вісім років минуло, відколи вона востаннє тримала на руках сина та доньку.

Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

Її чоловік, 63-річний Тагі Рахмані, письменник і відомий активіст, теж був ув’язнений іранським режимом на 14 років. Зараз він з дітьми живе у Франції.

Страждання та втрати, яких зазнала Наргес Мохаммаді, не послабили її рішучості та сміливості.

"Я сиджу перед вікном щодня, дивлюся на зелень і мрію про вільний Іран. Чим більше вони мене карають, чим більше в мене забирають, тим рішучіше я хочу боротися заради демократії та свободи", – сказала Наргес Мохаммаді в рідкісному та несанкціонованому телефонному інтерв’ю з в’язниці Evin.

"Це розлучення було нав’язане нам. Це дуже важко. Як чоловік і батько, я хочу, щоб Наргес жила з нами. І як її партнер в активній діяльності, я зобов’язаний підтримувати та заохочувати її роботу", – зазначив Тагі Рахмані в інтерв’ю під час нагородження Наргес премією Barbey Freedom to Write Award.

Пожертвувала собою заради свободи інших: що відомо про лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді

Навіть перебуваючи під вартою, Наргес Мохаммаді заохочує громадянську непокору, засуджує жорстоке придушення протестувальників, включаючи страти, і вимагає від світових лідерів звернути увагу на боротьбу іранців за свободу.

У в’язниці Наргес проводить щотижневі семінари для жінок-ув’язнених, навчаючи їх громадянським правам.

Нобелівська премія миру

Норвезький Нобелівський комітет, присуджуючи Наргес Мохаммаді премію, вшановує її мужню боротьбу за права людини, свободу та демократію в Ірані. Цього року премією миру також відзначили сотні тисяч людей, які виступили проти політики дискримінації та теократичного режиму. "Тільки забезпечивши рівні права для всіх, світ зможе досягти братерства між націями, якому прагнув сприяти Альфред Нобель", – кажуть організатори.

Нобелівський комітет присуджує премію миру тим, хто працює на розвиток соціальної справедливості, прав людини та демократії – це важливі передумови міцного миру.

Друзі та колеги Наргес Мохаммаді кажуть, що найвидатнішою рисою правозахисниці є її відмова бути жертвою.

"Коли в'язниця затягується на багато років, ви повинні надати своєму життю сенс в ув'язненні і зберегти любов. Мені доводиться дивитися на горизонт і в майбутнє, навіть якщо тюремні стіни надто високі й закривають огляд", – наголосила правозахисниця.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, що в 2022 році Нобелівську премію миру отримали білоруський правозахисник Алесь Біляцький, російський центр "Меморіал" та український "Центр громадянських свобод".

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.