УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Хто вигадав перехід на літній і зимовий час: ідеї вже сотні років

3 хвилини
3,1 т.
Хто вигадав перехід на літній і зимовий час: ідеї вже сотні років

Весняне та осіннє переведення годинників уже здається нам такою звичною справою. Однак так було не завжди. Про те, щоби змістити час таким чином, щоби ефективніше використовувати світловий день, замислились аж у 18 столітті.

OBOZREVATEL розповідає історію появи цієї традиції. І різні цікаві факти, пов’язані з переходом на літній та зимовий час.

До чого тут Бенджамін Франклін

Американський політик та вчений Бенджамін Франклін був фігурою настільки значущою, що удостоївся портрета на купюрі у 100 доларів. Йому належать такі винаходи, як біфокальні окуляри, крісло-качалка і навіть ідея електричного двигуна. Серед його пропозицій була зокрема й ідея переводу часу двічі на рік. Франклін виклав її в есе "Економічний проект" у 1784 році, коли займав посаду американського посла у Парижі.

Будучи людиною ощадливою, він завжди намагався максимально використовувати світловий день, щоби не витрачати багато свічок на роботу в темряві. Одного разу він замислився, скільки свічок спалює Париж, і розрахував, що 100 сімей, що жили на той час у місті, за годину випалюють по 0,2 кг свічок. І так триває по 7 годин на добу. Франклін провів певні розрахунки і з’ясував, що у разі переведення годинника всього на одну годину це могло би допомогти зекономити 96 мільйон ліврів.

Це була не єдина його пропозиція з оптимізації використання світлового дня. Він пропонував обкласти податком жалюзі, які затуляють вдома світло, заборонити переміщатись вулицями у темний час доби усім, крім лікарів, запровадити норму продажу свічок – 0,45 кг на сім’ю в тиждень. А ранок у місті він пропонував починаити із дзвонів та залпів з гармат, які б не давали містянам довго спати, коли сонце уже встало. "Якщо зобов’язати людину піднятись о четвертій годині ранку, вона охоче піде спати о восьмій вечора", – писав Франклін. Він був переконаний, усі звикнуть до такого розпорядку буквально за 2-3 дні. Ідея видатного американця стала предметом обговорень для учених.

Втім, Франклін швидше намагався переконати людей раніше вставати влітку. А його пропозиції були сатиричною критикою суспільних норм.

Як це було у Великій Британії

Велика і могутня імперія, одна з провідних держав світу на початку 20 століття активно розвивала науку і раціональний підхід до організації життя. Саме тому винахідник та будівельник Вільям Віллет у 1905 році почав просувати ідею переведення годинника цілком всерьйоз. У 1907 році він опублікував свій памфлет "Про марнотратство денного світла". Віллета дратувало те, що люди дозволяли собі спати, коли сонце уже зійшло.

"Ми 365 разів на рік заводимо кишенькові, настільні й настінні годинники, а процедура переведення стрілок лише вісім разів на рік не складніша. Зате англійці отримають на рік 210 "зайвих" світлих годин і на освітленні заощадять два з половиною мільйона фунтів стерлінгів", – вказував винахідник.

До початку Першої світової війни він кілька разів намагався провести ідею через британський парламент. І навіть заручився підтримкою молодого Вінстона Черчилля. Але початок війни перервав кампанію Віллета.

Серед прихильників ідеї переведення часу опинився також письменник Артур Конан Дойл, автор романів про Шерлока Голмса. Він називав ідеї Віллета надзвичайно корисними і переконував, що мінуси переведення годинників будуть невеликими у порівнянні з перевагами, які воно дасть.

Актуальною ідею зробила саме Перша світова війна. Британія та її союзники повинні були економити на всьому, щоби дозволити собі вести бойові дії. Тож 21 травня 1916 року країна вперше перейшла на літній час і це дійсно допомогло серйозно заощадити на вугіллі. Але Віллет до цього дня не дожив. Він помер у 1915 році. На його честь у Петтс-Вуді на південному сході Лондона встановили сонячний годинник, який постійно показує літній час.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, як підготувати себе до переводу стрілок на годину вперед.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.