УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Сергій Русов
Сергій Русов
Психолог

Блог | Екологія розуму: як не засмічувати голову

Екологія розуму: як не засмічувати голову

Насправді людство довго йшло до усвідомлення того, що насильство над природою є справжнім лихом. Сьогодні проблема забрудненого навколишнього середовища глобальна, і підходи до її вирішення розробляють багато країн. Недарма все частіше проходять міжнародні форуми, присвячені екологічній чистоті та безпеці. І дійсно, турбота про власний будинок (а я нагадаю, що приставка "еко", в слові екологія – означає "житло"), в планетарному значенні, це прагнення зберегти і, по можливості, максимально очистити те середовище, де ми з вами живемо. Але ці зміни обумовлені не тільки об'єктивними, тобто – зовнішніми чинниками, але і внутрішніми змінами в свідомості певної кількості не тільки наших співгромадян, а і в цілому мешканців Землі. А почалося все з того, що в процесі багатовікової еволюції, людство прагнуло підпорядкувати собі всю природу, разом з її силами. І головним двигуном цього прагнення була (і для великої кількості людей, на жаль, залишається до сих пір) – жага наживи. Ця жага, в поєднанні з ірраціональним використанням природних ресурсів, і поганим ставленням до навколишнього середовища, призвели до тотального забруднення повітря, підвищення температури світового океану (що, в свою чергу призвело до небувалих ураганів і тайфунів), поступового зникнення арктичних та антарктичних льодовиків, а значить і до неминучого затоплення великих територій суші. Ну і, нарешті, загальне підвищення температури на нашій планеті тільки довершує і без того важке становище всієї нашої земної екосистеми. І незважаючи на те, що несподіваний перепочинок від нашої бурхливої ​​життєдіяльності вся природа отримала завдяки пандемії COVID-19, за словами вчених-екологів, якщо вже зараз не вживати активних заходів по виправленню поганої екологічної ситуації, то вже через 50 років на Землі запустяться незворотні процеси, виражені в катастрофічній та глобальній зміні клімату... Але, не дарма ж кажуть: "Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!" І краще за інших усвідомлюють це ті, хто піклується про екологічну чистоту свого розуму не менше, аніж про навколишнє природнє середовище. Отже, яких трьох основних правил треба дотримуватися, щоб зберігати свій внутрішній еко баланс в стабільній рівновазі: 1) Сортувати сміття у власній голові, перед тим, як позбутися від нього. Справа в тому, що у кожного з нас за плечима є свій особистий життєвий досвід, багатий не тільки успіхами та досягненнями, але також і болісними поразками. На додаток до цього, ми дуже часто тягнемо за собою по життю гори непотрібного мотлоху, на подобі старих образ. І на жаль, всі ці фактори можуть мати дуже негативний вплив на сприйняття нами навколишнього світу, а головне – на наше свідомо відповідальне ставлення до особистих вчинків, і відмову від відповідальності за деякі з їх наслідків. Щоб навчитися позбуватися, як від непотрібного мотлоху, так і від інших деструктивних переживань, дуже підійде робота з досвідченим психологом/психотерапевтом. Така практика буде сприяти не лише розсортуванню та позбавленню від непотрібного в голові сміття, але і здобуттю нового відчуття особистої відповідальності за себе і своє ставлення до власного життя, на підставі правильно зроблених висновків. 2) Брати відповідальність на себе. Здавалося б, це таке банальне правило, яке не має прямого відношення до екології, проте воно вкрай важливе для збереження чистоти власних думок та намірів. Дуже часто, особливо потрапивши в смугу невдач, люди починають міркувати приблизно так: "Раз життя зі мною поводить себе брудно, значить і я можу відповісти їй тим самим, наплювавши на все, включаючи елементарні норми чистоти та порядку". До речі, ще для багатьох з нас такі норми є чимось дивним і зовсім не обов'язковим. Здавалося б, думають деякі, що такого кинути пластикову пляшку, або поліетиленовий пакет, де завгодно... он скільки їх вже валяється... та і урни для сміття в нас є далеко не всюди. Але тим не менше, навіть така, на перший погляд, буденна звичка смітити де заманеться, говорить про певний відпрацьований стиль поведінки даної особистості. 3) Відпрацювання нового стилю життя. Звичайно, що для багатьох з нас, вже саме питання про те, щоб, наприклад, повністю відмовитися від використання пластика і целофану, а старі батарейки викидати десь у спеціальному місці – звучить дивно, якщо не сказати дико. Тому хочу відразу підкреслити: екологічний підхід, як до своїх думок, так і особистих вчинків – це новий стиль життя, до якого необхідно прийти. Зробити це відразу у вас, напевно, не вийде. Але прагнути цього – вкрай необхідно, усвідомивши, що наш навколишній світ такий, яким ми його носимо в собі. А ставитися до нього лише з позиції егоїстичної вигоди (що, наприклад, часто стосується представників великого бізнесу) – означає нищити, те майбутнє, яке залежить від нас, та яке одного дня стане "реальним" для наших нащадків. І це не пафос, а далекоглядна раціональність, яка дає нам шанс допомогти не тільки самим собі, але і всьому майбутньому світу, в якому колись буде жити людство.

Тому, підсумовуючи сказане вище, можу лише додати, що дбайливе ставлення до природи, безумовно починається з правильного ставлення до свого розуму. І якщо не засмічувати його невгамовним бажанням споживати, та заздрістю до тих, кому в цьому житті дісталося більше, ніж вам, то і настрій на новий, більш екологічний стиль життя поступово сформується сам. А якщо таких людей в нашій країні, і решті світу, буде з кожним роком ставати все більше, то і знаменита фраза Булгакова, яку сказав професор Преображенський: "…разруха не в клозетах, а в головах" – залишиться лише мудрістю з далекого минулого, яку можна буде іноді згадувати, тільки як добре вивчений нами урок.

Дякую за увагу!

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...