Чому в Україні з‘явилося північне сяйво: що віщують світові міфи

Раптова поява у небі над частиною регіонів України північного сяйва пізно увечері 23 квітня викликала бурхливу реакцію соцмереж. Окрім красивих фото люди почали публікувати різні тлумачення, що може означати ця небесна подія. Особливо в регіоні, де вона зовсім не є типовою.

Відео дня

OBOZREVATEL занурився у міфології різних народів світу, щоби з’ясувати, що воно означало для північних народів. А що думали про появу сяйва південні етноси, які бачили його вкрай рідко.

Вікінги вірили, що сяйво є земним проявом їхніх богів. Згідно з легендою, у небі сяяли обладунки Валькірій, які супроводжували воїнів у Вальгаллу, де їх очікував Одін – головний бог та правитель Асгарду.

У інших же легендах вважали, що сяйво – подих хоробрих воїнів, які загинули в бою.

Саами, корінний фінно-угорський народ, вважав, що сяйво – це душі померлих. То ж його потрібно було шанувати. Було заборонено співати під ним, свистіти, чи махати руками. Та й взагалі згадувати його появу було неприйнятно. Вважалося, що галасливих людей сяйво могло покарати, сустившись на Землю, та відрізавши голову. Тому не дивно, що поява північного сяйва вважалася поганим знаком.

У Фінляндії північне сяйво називається revontulet, що дослівно перекладається як "вогняна лисиця". Вважається, що його спричиняють дикі песці, які так швидко бігають небом, що зачіпаючи гори, створюють іскри, що сяють у небі.

В ісландському фольклорі існує повір'я, що північне сяйво допомагає полегшити біль під час пологів, але вагітні жінки не повинні були дивитися на нього, інакше дитина могла народиться косоокою.

У Гренландії люди вірили, що північне сяйво – це душі дітей, які померли під час пологів та тепер танцюють по небу, а в Норвегії вважали, що північне сяйво – це душі старих дів, які танцюють у небесах і махають рукою тим, хто знаходиться внизу.

Інуїти північної Гренландії вірили, що світло – це духи померлих, які грають у небесні ігри з моржовим черепом, тоді як інші місцеві інуїтські громади вважали, що моржі грають у ігри з людським черепом.

У Північній Америці сяйво вважали або душами померлих предків, або духами тварин. Але воно не завжди було доброзичливим.

Деякі індіанські племена вважали північне сяйво вогнем від смолоскипів в руках духів, яким було доручено провести душі нещодавно померлих над прірвою.

Індіанці Великих рівнин також вірили, що світло було відображенням великих пожеж. Це були відблиски гігантського полум'я під величезними казанами, які північні племена розпалювали, щоб приготувати своїх ворогів.

У Гудзоновій затоці, Канада, вірили, що світло – це ліхтарі демонів, які переслідують заблудлі душі.

На Алясці інуїти також боялися сяйва і носили з собою ножі, щоб захиститися від злих духів полярного сяйва.

У країнах на півдні Європи вважали, що танцюючі криваво-червоні смуги полярного сяйва є злим знаком. Північне сяйво сприймали як передвістя війни або інших небезпек.

Наприклад, наприкінці 18-го століття початок Французької революції потряс країну. За кілька тижнів до повалення монархії в небі над Англією і Шотландією з'явилося яскраво-червоне полярне сяйво, і люди повідомляли, що чули битви величезних армій у небі. Налякані очевидці вірили, що це передвіщає війну і смерть, що наближається.

Шотландці називали північне сяйво "Веселими танцюристами", які зображували занепалих ангелів або небесних воїнів, що беруть участь в епічній битві.

Однак не всі вбачали в полярному сяйві передвісника біди. У багатьох північноєвропейських культурах сяйво сприймалося як сприятливий знак. Естонці вірили, що це чудові сани, які везуть гостей на видовищне весілля на небесах.

Часто міфи пояснювали появу сяйва за допомогою історій про тварин і природу. Говорили, що північне сяйво з'являється, коли кити граються. Данці вірили, що його викликають лебеді, які змагаються, хто зможе долетіти далі на північ. Згідно з легендою, деякі лебеді потрапляли в крижану пастку і, намагаючись врятуватися, махали крилами, створюючи в небі спалахи світла.

Шведські рибалки з нетерпінням чекали на полярне сяйво, бо вважали, що це відблиски гігантських косяків оселедців, які пропливають неподалік. Для них видовище полярного сяйва приносило удачу і обіцяло великий улов.

У греко-римській міфології вірили, що кожного дня Аврора мчить по небу на своїй колісниці, сповіщаючи брата і сестру про початок нового дня залишаючи по собі сяйво. Латиною північне сяйво так і називається Aurora Borealis.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, як виникає північне сяйво з точки зору науки.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.