УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Чому в СРСР була відсутня "культура миття", а душ приймали раз на тиждень

2 хвилини
3,1 т.
Чому в СРСР була відсутня 'культура миття', а душ приймали раз на тиждень

Суперечки про те, як часто потрібно митись, щоби залишатись здоровими і економити ресурси, тривають по всьому світу. Лікарі та любителі гігієни наводять масу аргументів і кожен може підібрати собі найкращу схему. Але у мешканців СРСР такого вибору не було.

Як пише білоруський блогер і дослідник радянського побуту Максим Мирович, культури миття в Країні Рад не існувало. Підручники та навчальні посібники називали нормальним режим, при якому людина приймала душ чи ванну раз на тиждень.

Побутові умови цьому сприяли. У державних установах, де люди жили якийсь час – від піонерських таборів до військових казарм – майже ніколи не було гарячої води. А так званий "лазневий день" призначався раз на тиждень, а то й рідше.

Це позначалось на зовнішньому вигляді радянських людей. Так брудне, жирне, злипле волосся було нормою. Через те, що голову мили в кращому разі раз на тиждень, у людей часто розвивалась лупа. Для боротьби з нею аптеки пропонували сульсену – сірководневий гель в алюмінієвих тюбиках. Запах у цього засобу був теж далеко не приємний. Але і вибору у тих, хто страждав через цю проблему, теж не залишалось. Саме тому після падіння залізної завіси, коли західні товари хлинули на ринок пострадянських держав, стався справжній бум шампунів проти лупи. Їх активно рекламували і розкуповували. Ці засоби мали приємний аромат і дозволяли легко вирішити проблему простою гігієнічною процедурою.

Ще однією очевидною ознакою відсутності культури миття був запах у громадському транспорті. Немиті люди у старому одязі та стоптаному взутті були звичним видовищем. . А запах немитого тіла супроводжував пасажирів усюди.

Страждали від відсутності гігієни і зуби радянських громадян. На додачу вони користувались послугами погано розвиненої стоматології, тому так часто можна було зустріти людей з металевими зубами замість естетичних керамічних коронок чи імплантів. Зараз це явище майже не зустрінеш.

Про що дбали у СРСР, так це хіба про гігієну рук. У піонерських таборах керівники строго стежили, щоби діти мили руки перед їдою. Для цього, щоправда, видавали господарське мило, яке теж мало неприємний запах. Ним же змушували умивати обличчя. А це псувало шкіру.

Чому в Союзі було прийнято саме так доглядати за собою? Мирович припускає, що в усьому винувата крайня бідність населення, помножена на відсутність культури побуту. Не було гарячої води, не було розуміння необхідності миття та чистоти.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як бідність змушувала людей винаходити дивну побутову техніку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.