УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Чому Маріуполь, а не Маріупіль: філологи пояснили різницю в назвах українських міст

3 хвилини
4,1 т.
Чому Маріуполь, а не Маріупіль: філологи пояснили різницю в назвах українських міст

Люди, які переходять на українську мову, часом виявляють такий великий ентузіазм, що у прагненні говорити якомога правильно породжують нові помилки. Наприклад, прагнучи "українізувати" назви міст, які закінчують на -поль, не враховують один важливий нюанс – походження цієї назви.

Пояснити, чому одні українські міста мають закінчення -піль (Тернопіль, Бориспіль), а інші – на -поль (Маріуполь, Севастополь, Овідіополь), вирішили філологи з Інституту мовознавства імені O. O. Потебні НАН України. За їхніми словами, важливо розуміти, які назви є питомо українськими, а які – грецькими.

Закінчення -піль

Закінчення назви міста -піль українське і зводиться до іменника "поле". Тобто, може означати, що місто було побудоване на якомусь полі і отримало назву на його честь. А чергування звуків о та і тут відбулося, адже за законами української мови саме такий перехід відбувається у закритому складі.

Ось декілька прикладів:

Бориспіль, Київська область – вважається, що назву це давнє місто отримало, бо постало на місці поля, де в братовбивчій війні у 1015 році загинув князь Борис.

Костопіль, Рівненська область – існує кілька версій походження цієї назви. Її приписують синові короля Данила Галицького Костянтину, який заснував замок і назвав його Костеве поле. Інша версія пов’язує походження назви з тим, що у прилеглих до міста полях було багато кременю, що нагадує виглядом кістки. А третя пояснює виникнення назви тим, що у полі біля міста під час захисту краю від татар відбулась величезна битва, яка залишила по собі чимало кісток.

Крижопіль, Вінницька область – виникнення назви пояснюють географічним положенням селища. Біля нього пролягає кряж, що виходить за вододіл між басейнами Південного Бугу і Дністра. Але з часом початкове Кряжопіль трансформувалось у Крижопіль. Також назву пояснюють тим, що поселення виникло у полі на перетині доріг, де стояв криж, тобто хрест.

Миропіль, Житомирська область – в основу назв лягли два слова "мир" та "поле".

Тернопіль – найпростішим і найбільш очевидним поясненням виникнення назви є те, що поселення могли заснувати на місці поля, зарослого тереном. Інша теорія веде походження слова від польського князівського року роду Тарновських. Саме його представник Ян Амор Тарновський заснував це місто. До речі, прізвище Тарновський теж походить від назви населеного пункту – міста Тарнів у південній Польщі. Магнат-засновник Тернополя міг дати поселенню своє ім’я і поєднати його з грецьким закінченням -поль, від поліс, тобто "місто". На підтвердження цієї версії може слугувати те, що представники цього ж князівського роду пізніше за схожою схемою дали назви двом заснованими ними містам – Тарнобжегу та Тарногороду в Польщі.

Закінчення -поль

Як вище вже зазначалось, таке закінчення походить від давньогрецького слова πόλις (polis) "місто, місто-держава". Так у Греції знаходимо такі назви як Петруполі, Іліуполі, Триполі. Поза межами Еллади аналогічним чином називали грецькі поселення, так, наприклад, з’явився італійськи Неаполь.

В Російській імперії назви, що закінчуються на -поль стали давати містам через моду на все іноземне. Наприклад, так виникла назва Ставрополь. В Україні теж є кілька подібних назв.

Маріуполь, Донецька область – "місто Марії" (дгр. Μαριούπολις);

Мелітополь, Запорізька область – "медове місто" (дгр. Μελιτοπόλη), також мало татарську назву Киз-Яр, тобто "червоний берег";

Нікополь, Дніпропетровська область – "місто перемоги" (дгр. Νικόπολις), до перейменування в рамках імперського "грецького проєкту" мало назву Микитин Ріг;

Овідіополь, Одеська область — "місто Овідія" назване імперією на честь давньоримського поета, проте від заснування у 1421 році мало назву Чорногород, а потім ненадовго отримало татарську назву Гаджидере, тобто "гірка долина".

Севастополь, Крим — "священне місто" (Σεβαστόπολις), до перейменування мало татарську назву Ак’яр та Ахтіар ("крутий білий берег")

Сімферополь, Крим – "місто загального блага" (Σιμφερούπολις), тоді як корінне татарське населення називало місто Аксмеджит, тобто "біла мечеть".

Теофіполь, Хмельницька область — "місто Теофілії", до 1740 року селище змінило кілька назв: Камінь, Човганський Камінь, Човган.

Загалом в Україні більш поширеними є назви населених пунктів на -піль. Всього дослідники нараховують понад 100 таких топонімів. Зокрема існує аж п’ять Ганнополів, шість Ямполів і вісім Олександрополів.

До речі, справжні давньогрецькі колонії на території сучасної України не містили частки -поль у своїх назвах. Вони називались Борисфеніда, Ольвія, Херсонес, Керкінітида, Калос-Лімен, Тіра, Феодосія та Пантікапей.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як українською мовою правильно називати масті коней і до чого тут тюркські мови.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.