Археологи розповіли про унікальні знахідки на Хортиці: змінюють уявлення про скіфів. Фото

Скіфи, які жили на Хортиці, були кочівниками і ховали своїх небіжчиків інакше. Українські вчені знайшли поховання, що відрізняються за своїм розташуванням і облаштуванням від традиційних для цього народу могил.

Відео дня

Українські дослідники з Національного заповідника "Хортиця" (Запорізька область) розповіли Радіо Свобода про знахідки і відкриття, які вони вже зробили під час розкопок стародавнього скіфського поселення на острові Хортиця. За їхніми словами, скіфи, які проживали на цій території, кардинально змінили уявлення про спосіб життя стародавнього народу (щоб подивитися фото, доскрольте новину до кінця)..

Розкопки в цій місцевості тривають вже другий рік поспіль, хоча поховання було знайдено ще в 90-х роках минулого століття. Тоді під час прокладання комунікацій, будівельники наштовхнулися на низку стародавніх поховань і артефактів. З'ясувалося, що поховання в землі належить скіфам, а низку несподіваних знахідок експерти визнали унікальними.

В інтерв'ю журналістам археологи розповіли, що скіфи на цьому місці колись збудували місто і довгий час жили на острові, не залишаючи його. На думку експертів, жителі цієї території були землеробами і безпосередньо підпорядковувалися керівній верхівці скіфів-царів. Вони ж відіграли важливу роль у політичному й економічному житті всіх скіфських племен, контролюючи переправу через річку Дніпро.

За словами в.о. генерального директора заповідника Максима Остапенка, життя цих скіфів описував у своїх працях Геродот. Він же згадував про їхній стаціонарний спосіб життя.

Також скіфи Хортиці були хорошими рибалками, про що свідчать знайдені снасті для рибальства.

"Це значить, що у них були човни і непогано розвинений флот", – зазначив Остапенко.

Говорячи про відмінності скіфів Хортиці, він акцентував увагу і на їхньому способі поховання.

"Люди, які жили вздовж Дніпра, ховали не у курганах, як завжди, це робили кочівники, а ховали своїх померлих недалеко від Дніпра, біля води. Тобто показували більш тісний зв'язок людини з водою, ніж степом. Другий момент – вони не насипали кургани, а робили могили пласкими. В основному вони були в формі кола, або ж були подовжені уздовж похоронної ями, іноді квадратні. Це так звана культура кам'яних закладок. І ці закладки дуже сильно відрізняються за обрядом від кургану", – зазначив фахівець.

За його словами, однією із загадок залишається розстановка зброї в знайденому похованні. Остапенко зазначив, що скіфи завжди клали поруч із небіжчиками стріли і сагайдак. Однак на Хортиці археологи виявили зброю, встромленою в землю. Мету такого обряду українським дослідникам ще належить з'ясувати.

Українські вчені припускають, що обряди скіфів могли змінюватися залежно від того, як вони просувалися на Захід.

"Під час шляху вони асимілювалися з місцевими племенами і, можливо, переймали культурні традиції тих народів", – припустив експерт.

Розмірковуючи про долю цього народу, Остапенко припустив, що скіфи-землероби могли піти на територію, яка тепер входить до складу Херсонської області. Там же вони заснували Малу Скіфію. За його словами, стародавні скіфи не зникли в одну мить, а цілком могли асимілюватися зі слов'янськими племенами.

Відомо, що скіфські племена жили на території України близько пів тисячі років – із 7-го по 2-ге ст. до н.е. Одне з поселень розташовувалося на Хортиці, де контролювало стратегічну переправу через дніпровські пороги.

Як повідомляв OBOZREVATEL, вчені з Норвегії дістали з-під товстого шару льоду пару лиж, яким близько 1300 років.