УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Які прізвища давали в Україні службовцям або чиновникам: список

2 хвилини
1,8 т.
Які прізвища давали в Україні службовцям або чиновникам: список

Прізвища, утворені від професії предка, є другою за чисельністю групою родових імен в українській мові. Мовознавці, ділять їх на підгрупи, зокрема, за сферою, в якій працювала людина.

Відео дня

Так не найбільш численною, проте виразною групою тут є прізвища, утворені від чиновницьких посад або назв різного роду службовців. OBOZ.UA розповідає про них детальніше.

Війт/войт – це була посада місцевого чиновника, який відав справами громади на певній території. Войти займались загальним адмініструванням, управляли міською власністю, мали вплив на судочинство. Прізвищ, утворених від цієї посади, з часом виникло чимало – Війтів, Війтишин, Війтюк; Пустовійт/Пустовіт; Войтюк, Войтенко, Войтченко/Войченко, Войтчишин/Войчишин, Войтович, Пустовойтенко, Старовойт.

Старостами називали представників нижчої ланки місцевого адміністрування. Слово утворилось від прикметника "старий, старший" і означало досвідчену людину, на яку можна покласти певну відповідальність. Старостам довіряли управління справами невеличкої громади, здебільшого сільської, або колективу. Прізвища, які утворились від цієї назви, включають варіанти Старостенко, Старостяк, Старостюк та інші.

Солтис – приблизно те ж, що і староста, але слово має німецьке походження. У Середньовіччі солтиси керували життям села і збирали для короля податки. Оскільки така назва була в Україні не дуже поширена, то і форм прізвищ вона багато не дала. Здебільшого як родове ім’я використовують безпосередньо назву посади – Солтис, але є також варіанти Солтисюк/Солтисяк, Солтисик та Солтиський.

Присяжним був помічник сільського старости, а також цю назву мали і досі мають особи, які під присягою беруть участь у судочинстві, допомагаючи судді ухвалити справедливий вирок. В Україні можна зустріти похідні прізвища Присяжний, Присяжнюк, Присяжник, Присяжненко, Присяжневич.

Ратушний – це чиновник, який працював у ратуші, тобто в органі місцевого самоврядування. До обов’язків таких чиновників входив, зокрема, збір та перерозподіл місцевих податків, ведення документації, тощо. У прізвищах цю посаду можна зустріти як у безпосередньому вигляді – Ратушний, так і з використанням суфіксів – Ратушняк, Ратушнюк, Ратушенко, Ратушко, тощо.

Писарями називали людей, які володіли грамотою і вміли добре переписувати різноманітні документи. Зокрема, їхня роль була важливою у війську, де вони відали канцелярією та допомагали тримати упорядкованими всі справи із забезпечення. Від цієї посади маємо такі варіанти прізвищ, як Писаренко, Писарчук, Писарєв, Писарук, Писаревич, Писарченко.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які прізвища давали в Україні за недоліки характеру.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.