Як розпізнати брехню: вчені описали просту техніку

Детектор брехні, сироватка правди, вивчення мови тіла – наука давно б’ється над тим, щоби знайти безвідмовний спосіб виводити брехунів на чисту воду. Зокрема, визначати таким чином злочинців під час допитів. Чесно кажучи, поки значних успіхів на цьому шляху нема. Всі перелічені методи не працюють потрібним чином.

Відео дня

Втім, як пише видання IFL Science, вчені все ж придумали непрямий спосіб визначити брехню досить точно. Допомогли їм у цьому висновки попередніх досліджень, які показали, що нечесність і обман можуть напружувати мозок і вимагати від нього витрачати значно більше когнітивної енергії, ніж на промовляння правди. Тому дослідники вважають, що визначити брехуна можна, давши йому друге завдання, яке він має виконувати у той же час, коли відповідає на запитання. Намагання розподілити мозкові зусилля між двома заняттями швидше за все зроблять брехню менш відточеною, а отже її стане легше виявити.

"За останні 15 років ми показали, що брехню можна виявити, перехитрувавши брехунів. Ми продемонстрували, що цього можна досягти, змусивши брехунів ділити свою увагу між формулюванням заяви та другорядним завданням", — розповів професор факультету психології Портсмутського університету (Велика Британія) Олдер Врай, який є автором дослідження. Роботу опублікували у Міжнародному журналі психології та аналізу поведінки.

Його група визначила, що правда та брехня можуть звучати однаково правдоподібно, якщо дати брехунам хорошу можливість подумати, що саме вони казатимуть. Якщо ж позбавити їх такої можливості, вигадувати неправду стане значно складніше. "Брехня в нашому експерименті звучала менш правдоподібно, ніж правда, особливо коли опитуваним також доводилося виконувати другорядне завдання, і їм казали, що це завдання важливе", — пояснив Врай.

Вчені провели дослідження серед 164 осіб. Спочатку їх опитали про рівень їхньої підтримки чи недовіри щодо різних спірних тем у новинах, від паспортів COVID та імміграції до Brexit та Бориса Джонсона. Потім учасників випадковим чином розподілили на ролі правдолюбів чи брехунів. Завданням перших було повідомляти про свої думки та почуття щиро, других попросили брехати дослідникам.

Далі уже вченим довелось вгадувати, хто казав їм правду, а хто вводив в оману. Щоби простимулювати учасників експерименту, їм сказали, що вони мають шанс виграти грошовий приз, якщо зможуть переконати вчених у своїй позиції. Дві третини учасників, окрім іншого, попросили також згадати та назвати реєстраційний номер свого автомобіля під час інтерв'ю. Половині цієї групи також сказали, що це завдання є особливо важливим.

Результати експерименту показали, що історії брехунів сприймалися як менш правдоподібні та менш ясні, ніж історії тих, хто говорить правду. Особливо це враження посилювалось, коли тим, хто казав неправду, давали другорядне завдання і говорили, що воно є важливим.

"Схема результатів передбачає, що введення другорядних завдань в інтерв'ю може полегшити виявлення брехні, але такі завдання потрібно вводити обережно", — пояснив професор Врай. За його словами, другорядне завдання було ефективним тільки тоді, коли брехуни ставились до неї серйозно, не як до дрібниці.

Щоби змусити опитувану особу сприймати таке завдання всерйоз, її потрібно переконати, що воно є важливим, як це було в експерименті вчених, або ввести другорядне завдання, яким не можна нехтувати. Таким завданням може стати захоплення об'єкта, утримання об'єкта в повітрі або керування автомобільним симулятором. Якщо побічна задача не відповідатиме цим критерієм, вона навряд чи допоможе виявити брехню.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, які жести можуть вказувати на те, що людина бреше.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.