Усмішка чи посмішка: два українських слова, в яких плутаються навіть майстри

Українська мова настільки багата на синоніми та різні варіанти слів, що часом ми можемо помилятись у слововжитку саме через те, що вважаємо два схожих слова такими варіантами. Так, наприклад, нерідко стається з іменниками "усмішка" та "посмішка".

Переживати через це не варто, адже помилок тут припускаються навіть професійні письменники – майстри слова. Але розібратись буде корисно. Допомогти у цьому вирішили автори телеграмканалу "Correctarium — Українська мова".

Посмішка

Посмішкою словники української мови називають положення губ і в цілому вираз обличчя людини, який виражає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-небудь чи чого-небудь. Приклади тут навести можна такі:

• Ущипливий тон і крива посмішка Кривоноса збурили Хмельницького… (П. Панч).
• Вуста князівни зламала на мить гидлива посмішка (Ю. Смолич).

Усмішка

А це слово у словниках української мови описується як положення губ та вираз обличчя, який демонструє прихильність, радість, схильність до сміху, виражає задоволення та інші хороші емоції.

• Мене здаля, як сонце, гріє усмішка сонячна твоя (О. Олесь).
• І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка… (А. Малишко).

Автори каналу рекомендують застосовувати таке мнемонічне правило, щоби запам’ятати цю різницю: іменник "посмішка" можна асоціювати зі словом "посміховисько", а дієслово "посміхатися" — з висловом "виставляти на посміх".

Зверніть увагу також на правильний слововжиток у популярному фразеологізмі:

• Усі хочуть мати голлівудську посмішку – неправильно.
• Усі хочуть мати голлівудську усмішку – правильно.

Раніше OBOZ.UA пояснював, в чому різниця між словами "удача" та "вдача", та як перестати плутати їх між собою.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.