Процес схуднення починається в голові: мої перші кроки до мінус 100 кг

2 хвилини
14,2 т.
Процес схуднення починається в голові: мої перші кроки до мінус 100 кг

Початок моєї історії схуднення тут.

З чого я починав, які були результати на перших кроках, чи було важко? Ці та багато інших питань, я регулярно отримую від людей.

Ясна річ, що перші кілька місяців було не легко, радикальна зміна в харчуванні, відмова від великої кількості швидких вуглеводів, також я почав їздити на міському транспорті, щоб вчитися ходити пішки, вчився пити звичайну чисту воду. Їсти свіжі овочі в достатній кількості, запіканки без великої кількості цукру і т.д.

Відео дня

Цей процес був для мене новим, а як ми знаємо звички, особливо які формувалися десятиріччями, міняти не просто.

Але я надихався літературою, дивився мотивуючі відео, слухав лекції, формував нові правила та дисципліну. Я відразу дав собі установку і розуміння, що швидко нічого не буде!

На перших етапах вага знижувалась швидко, за перші три з половиною місяці, загалом мінус 30 кілограмів, зійшла вода, потім менше. Бували місяці, коли вага зовсім стояла, або був дуже маленький результат. Але з кожним етапом, я набирався досвіду, міняв схеми харчування, змінював продукти.

Потім вже схуд більше ніж на 40 кілограмів, прийняв рішення вивчати дієтологію, купив курс по загальній дієтології, для того, щоб більше розібратися в продуктах та схемах харчування. Це був новий етап, дуже цікавий, на ньому я ще більше змінився, в першу чергу психологічно, з'явилися нові знання, які я почав використовувати та бачити результат.

"Дорога в тисячу кілометрів, починається, з першого кроку", тільки так можна побачити результат, я це чітко усвідомлював ще на початку свого рішення! Мій мозок до кінця не усвідомлював, що зможу в 38 років схуднути більше ніж на 100 кг, але кожен день я діяв! Кожен раз, коли хотілося з'їсти те, що не входило в мій план харчування, я домовлявся з собою… Ілля сьогодні ми не будемо їсти це тістечко, давай завтра, але не сьогодні…

Сьогодні, коли мені задають питання, чи було важко, кажу. НІ!

Я роками все ускладнював сам, в своїй голові, жалів себе, перекладав відповідальність на "генетику", спадковість, та свої фізичні обмеження (інвалідність).

Для тих , хто вагається, я просто бажаю набратися трошки терпіння, надихатися кожним днем навіть коли Ваш результат на вагах не великий, але це РЕЗУЛЬТАТ! Вірити що завтра буде краще! Формувати нове позитивне мислення, спілкуватися більше з однодумцями, міняти культуру дозвілля - не ставити акценти, що гарне дозвілля має супроводжуватися застіллями.

І пам'ятайте… Дорога в тисячу кілометрів, починається з першого кроку…!

disclaimer_icon

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...