День Гідності та Свободи: Україна відзначає дату початку двох революцій. Цікаві факти

Щороку 21 листопада Україна вшановує учасників двох великих історичних подій – Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013-14 років. Свято було засноване у 2014 році і отримало назву День Гідності та Свободи.

Відео дня

OBOZ.UA розповідає про історію двох революцій. Та розповідає факти, які має знати кожен українець.

Історія свята

Заснував пам’ятну дату президент України Віктор Ющенко у 2005 році. Тоді датою Дня Свободи обрали 22 листопада – саме цього дня люди вперше вийшли на Майдан Незалежності протестувати проти фальсифікації результатів другого туру президентських виборів. Фактичну перемогу тоді здобув Віктор Ющенко, але приписали її Віктору Януковичу, тож українці взялись відстоювати свій вибір.

Коли Янукович усе ж став головою держави, він скасував це свято. Також у 2011 році він скасував відзначання Дня Соборності. Натомість він запровадив День Соборності та Свободи і призначив його на 22 січня.

Вдруге Україна повстала проти Януковича 21 листопада 2013 року – після рішення його уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку події отримали назву Євромайдан. А після розстрілу протестувальників силовиками, загибелі Небесної сотні і втечі Януковича, масштабні протести стали називати Революцією Гідності.

Після перемоги Євромайдану Росія вперше здійснила відкриту агресію проти України, анексувавши Крим та розв’язавши бойові дії на сході держави. Щоби підтримати учасників протестів та вшанувати їхню сміливість, президент Петро Порошенко запровадив у день початку акцій 2013 року День Гідності та Свободи.

Окреме свято відзначають в Україні 20 лютого. На цю дату Порошенко призначив День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Саме тоді у 2014 році загинуло найбільше протестувальників.

Як відбувалась Революція Гідності – факти

Під час Революції Гідності відбувалось чимало яскравих та символічних акцій. А окремі її події увійшли в історію назавжди.

Лист "донецькому султану"

27 листопада активісти Євромайдану написали на 100-метровому сувої звернення до Віктора Януковича. У ньому вони пояснили, чому Україна має продовжити свій курс на євроінтеграцію і давали уряду поради.

Живий ланцюг до Перемишля

Щоби символічно з’єднати Україні з Європою, 29 листопада люди вишикувались у живий ланцюг, який протягнувся від Києва до польського Перемишля. Він пролягав через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина ланцюга складала 625 кілометрів.

Марш мільйона

Нової сили протести набули після жорстокого побиття активістів, в основному студентів, 30 листопада 2013 року. Це була перша спроба силового розгону Євромайдану, яка ще більше згуртувала протестувальників. І вже 8 грудня на Народне Віче на Майдані Незалежності вийшов понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ.

Михайлівський набат

У ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" знову спробували силою розігнати протестувальників. Про наближення небезпеки людей став попереджати диякон Михайлівського собору Іван Сидор, який з благословення намісника монастиря ігумена Агапіта почав бити у дзвони храму. Востаннє такий набат звучав над Києвом у 1240 році, коли біля міста стояла татаро-монгольська орда. Згодом Михайлівський монастир став одним з ключових місць, де протестувальники могли сховатись та відпочити, та куди зносили поранених на Майдані та тіла загиблих.

Виконання гімну хором із 200 тисяч людей

Важливою символічною акцією стало виконання протестувальниками державного гімну Україні 14 грудня. Тоді "Ще не вмерла України..." разом співали близько 200 тисяч людей, які при цьому світили ліхтариками своїх телефонів.

Вогнехреща

У день Водохреща, яке відзначалось тоді 19 січня, мирна акція протесту перейшла у збройне протистояння. Невдоволені прийняттям диктаторських "законів 16 січня" протестувальники вирушили маршем на Верховну Раду. Підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" перегородили їм дорогу, що вилилось у силову боротьбу. Того дня обійшлось без жертв, але напруга була настільки великою, що події отримали символічну назву "Вогнехреща".

Розстріл протестувальників

Уже за місяць, у ніч проти 20 лютого "Беркут" розпочав особливо жорстоку спробу розгону Євромайдану. Але в якийсь момент силовики покинули позиції і рушили вгору до вулиці Інститутської. Люди пішли слідом за ними і потрапили фактично у пастку. По натовпу почали вести відкритий вогонь снайпери. Лік загиблих того дня пішов на десятки.

Втеча Януковича

А уже 21 лютого президент Янукович підписав з лідерами опозиції Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком та Олегом Тягнибоком "Угоду про врегулювання кризи". Документ передбачав кілька кроків із відновлення конституційного ладу та обрання нової влади в Україні. Втім, учасників Євромайдану не влаштовувало те, що документ не передбачав негайного усунення Януковича від обов’язків голови держави. Але тоді люди ще не знали, що він уже готувався до втечі з Києва. З 19 числа він почав вивозити цінності та документи зі своєї резиденції у Межигір’ї. Сам Янукович покинув резиденцію увечері 21 лютого. Він вилетів із Києва до Харкова, звідти перебрався до Криму і втік до Росії. 22 лютого Верховна Рада відсторонила його від обов’язків президента і призначила нові вибори на травень, а тимчасовим головою держави став очільник Верховної Ради Олександр Турчинов.

Раніше OBOZ.UA публікував добірку пісень Майдану до Дня Гідності та Свободи.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.