УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Ганна Черкаська
Ганна Черкаська
Краєзнавець, вчитель, журналіст

Блог | Чому Ів Монтан перестав бути другом СРСР

Чому Ів Монтан перестав бути другом СРСР

Люди антикварного віку певно не забули популярної пісні Марка Бернеса "Когда поет далекий друг" (сл. Якова Хелемського, муз. Бориса Мокроусова):

Задумчивый голос Монтана

Звучит на короткой волне,

И ветки каштанов, парижских каштанов

В окно заглянули ко мне.

Правда, радянські студенти чомусь співали:

Задумчивый голос Монтана

Звучит на короткой волне,

Но я не в восторге, стипендии мало,

И грустно становится мне.

Когда поет

В Москве Монтан, опустошается студенческий карман,

И сокращаются расходы на питанье,

Когда поет

В Москве Монтан.

Співак Ів Монтан був великим "далеким" другом Москви, у 1956 та 1963 роках гастролював у СРСР, де познайомився з Микитою Хрущовим, пише Ганна Черкаська для uahistory.com.

І була у француза (італійсько-єврейського походження) слабкість: він колекціонував білизну радянських леді екзотичних розмірів. Наприклад, його доводили до екстазу пантальони з "начосом" на ґудзиках (не резинці) не менше 60-го розміру. Ів Монтан купив на промисловій виставці кілька комплектів із написом "Сделано в СССР" і все придбане виставив у Парижі, колекцію зацінила публіка. Це шокувало Микиту Хрущова і "далекого друга" на якийсь час забули.

Уночі 21 серпня 1968 року почалася операція "Дунай" – показова військова акція Варшавського договору в Чехословаччині. 300 тисяч солдат і 7 тисяч танків приїхали у братню республіку боротися з "контрреволюцією". Ів Монтан засудив введення радянських військ до Чехословаччини і на знак протесту проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини вийшов з Комуністичної партії Франції. Ів Монтан був комуністом у другому поколінні: його батько мусив тікати від Муссоліні до Франції. Радянський уряд зобидився на "антирадянщика" Іва Монтана, і вніс шансоньє до списку "заборонених до згадування в ефірі". Отоді й згадалися грішки француза: розпустили чутки про збоченця і його колекцію білизни.

Та білизна продовжувала воювати.

Знаючи, що кришталевою мрією радянського солдата був бюстгалтер, який він мав привезти коханій замість "алєнькава цвіточька", у вітринах крамниць Праги не побоялися розмістити антиокупаційну рекламу: жіночу білизну з написами: "Иван, иди домой… тебя Маруся ждет". Це деморалізувало солдат.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...