Блог | История Украины с точки зрения соседей, кроме России: почему важно это знать
Пришла мысль и не идет.
В нашем восприятии мира есть проблема, и вытекает она из образования. А точнее – из его отсутствия. И сейчас я об историческом образовании.
У украинца в голове, в среднем, три пласта исторического знания, положенные туда школой, массовой культурой и исторической тяготостью.
Далее текст на языке оригинала
1. Радянський історичний багаж. Базові знання з історії Росії та історію України через її призму. Сильно міфологізовані.
2. Український історичний багаж. Контрнаратив попередньому. Базові знання з історії України. Сильно міфологізовані.
3. "Всесвітня історія". Базові знання з історії Західної Європи з привкусом марксистської теорії. Дещо міфологізовані.
Проблема міфологізації - окрема, проблема російського впливу та радянської тяглості - окрема. Але мав би бути четвертий пункт, якого немає просто тупо взагалі по факту!
Це знання про історію регіону з погляду країн-сусідів, відмінних від Росії. А також знання історії регіону з погляду українських національних меншин та автохтонних народів. Я не кажу, що з сусідами треба в усьому погоджуватися, але треба мати хоча б уявлення, як вони бачать взаємодію з нашими пращурами.
Я вже після школи, наприклад, дізнався, наскільки українські євреї не люблять Богдана Хмельницького. Що вірменська постійна присутність на території України нараховує понад тисячу років. Що угорці жили в нас відносно довго, а не проскочили за пару років. Що в легендаріумі білорусів княгиня Ольга - не зовсім позитивний персонаж. Виклад болгарського походу Святослава я спершу дізнався у короткому та напівлегендарному викладі Повісті времінних літ - і чесно вам скажу, у Лева Диякона потім читати погляд з іншого боку та у викладі очевидців подій було значно цікавіше.
Ми не знаємо в достатній мірі польської історії, угорської історії, історії кримських татарів, білорусів, молдаван та румунів - хоча б їхніх поглядів на наші спільні взаємодії. Ми дуже мало знаємо про наших друзів та союзників - литовців та грузинів. Інколи не знаємо і те, що відбувалося за нашого життя - так, маю підозру, що при всіх гріхах Кравчука, на воротах раю його пропустять просто за організацію евакуації з Кодорі, про яку більшість з українців і не чула.
Нам справді потрібно вивчати не просто нашу історію, а нашу історію у контексті взаємин із сусідами, окрім Росії, а також їхню історію. Так буде набагато легше осягнути своє місце в Європі та світі, і зрозуміти тих, з ким ще жити поряд та співпрацювати.
