Блог | Это очередной тяжелый кризис, но мы выстоим! Не дайте себя запугать
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Я остаюсь в Украине. Мой бизнес остается в Украине. Мы никуда не убегаем и не планируем! Хватит! Это очередной кризис, масштабный, удручающий и очень тяжелый. Но здесь можно либо остаться самим собой, либо предать себя.
Призываю вас быть оптимистами и верить в себя. Холодная голова и горячее сердце поможет сберечь себя в покое. Кто-то воспринимает угрозу великой войны как экзамен. И мы должны признать, что, имея такого соседа, быть готовым – это наш образ жизни.
Далее текст на языке оригинала
Та знаєте, я вірю, що ми як країна давно пройшли точку неповернення. У нас немає іншого вибору, як бути незалежними. Ми десятками років боролися це право. І ще сотні років будемо його відстоювати. Перемагаючи внутрішній неспокій, будемо будувати нові підприємства, нові заводи, створювати якісні українські бренди. Ми вміємо це робити. Я відчуваю це, бо сам з Донбасу і вже 8 років йду дорогою сучасного українського інвестора. Серед війни, криз, глобальних викликів ми з моїми колегами, друзями та партнерами доводимо, що здатні боротися. З 2014 року ми побудували 6 заводів і створили ще декілька крутих бізнесів. Ми змінюємо індустрії, щоб змінити нав’язане майбутнє.
Я вірю в українську армію, волонтерів, дипломатів. Знаю, що українці такі люди, сміливі, самовіддані. Переконаний, що ми маємо друзів у світовій спільноті, ми готуємося. Ця загроза від зовсім нерідного сусіда навряд згасне швидко. Та на нашому боці підтримка прогресивного світу.
Попри весь мій життєвий досвід, хоча ні – завдяки йому, лишаюся найбільшим оптимістом. Вірю, що паніка неконструктивна. З часом я зрозумів про себе дещо більше. Тут дійсно справа в голові, у критичному мисленні, у вірі власним переконанням. Кожна хвиля цієї гібридної війни спровокована безсердечним імперіалізмом. Ці хвилі дуже чіткі, із власними обрисами, смородом і цвіллю.
Та не пускайте вороже море обману у свою голову. Ми вміємо жити із цим українським страхом втратити все. Але я закликаю відкинути страх, він паралізує волю, гідність і здатність приймати рішучі дії! А нам дуже потрібні рішучі та виважені дії! Ми маємо визначатися із майбутнім, ми маємо покладатися на себе, на свою армію, на своїх партнерів, на своїх робітників та співробітників, на своїх постачальників та банкірів та навіть на своїх (не думав що скажу це) депутатів та чиновників!
Разом ми переможемо!
Все буде Україна!