Які питання не мають права ставити на співбесіді: правила етикету
Співбесіда – це завжди привід для хвилювання, зокрема через те, що вам можуть поставити несподівані, а часом навіть недоречні запитання. А досвідчені ейчари стверджують, що вона нерідко навіть важливіша, ніж хороше виконання тестового завдання, адже дозволяє роботодавцю краще зрозуміти вас як особистість і як працівника. Саме тому претендентам на місце радять відповідати на запитання чесно та розгорнуто.
Але не на всі. Як дізнався OBOZREVATEL, існує цілий перелік тем, які роботодавцю не можна порушувати під час співбесіди. Це не тільки нетактовно, але й протизаконно. Регулює цей момент ст. 25 Кодексу законів про працю України. Вона забороняє вимагати в осіб, що влаштовуються на роботу, відомості щодо їхньої партійної приналежності, походження, реєстрації місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачене законодавством.
Втім, питання особистого характеру теж не вважаються коректними – ні з юридичного погляду, ні з погляду ділового етикету. Роботодавець не повинен цікавитись, чи перебуваєте ви у стосунках чи у шлюбі і з ким, чи маєте дітей, чи плануєте народжувати ще, яку маєте сексуальну орієнтацію чи релігійні вподобання.
Рішення про те, чи наймати вас, повинно прийматись на основі вашого робочого досвіду і особистісних якостей, а не особистого вибору. Тому ви можете відмовитись відповідати на такі запитання. Ввічливо акцентуйте на тому, що питання особистого та сімейного характеру не мають стосунку до професійної сфери, тому вони недоречні. Питати можна про отриману освіту, стаж роботи, професійні навички та вміння та інші нюанси, які є суттєвими саме на робочому місці.
Якщо ж роботодавець все ж наполягає на своєму, деякі юристи радять відповідати під запис – диктофонний або на відео. Однак у такому разі доведеться спитати згоди на це у всіх присутніх. У разі отримання відмови у працевлаштуванні після таких розпитувань варто також попросити надати вам письмове пояснення, чому вас не прийняли на роботу. Цей документ може стати важливими доказом, якщо ви захочете домогтися справедливості у суді. Втім, пам’ятайте, що така поведінка може налаштувати потенційного роботодавця проти вас сама по собі, тому дійте обдумано.
Якщо вам все ж відмовили у працевлаштуванні та ви упевнені, що відмова сталась саме з особистих причин, ви можете вимагати захисту своїх прав. Насамперед пам’ятайте, що відмову, пов’язану із відповідями на особисті запитання, можна оскаржити у судовому порядку. Але в такому разі на вас ляже обов’язок довести, що роботодавець відмовив вам саме через те, що ви не відповіли або неправильно з його погляду відповіли на недоречні запитання. Майте на увазі, що найчастіше такі позови не задовольняють саме через те, що позивач не надав достатньо доказів.
Що може бути доказом у справі проти роботодавця-порушника? До справи можна долучити оголошення про пошук працівника, результати проведених тестів, ваше резюме з вказаними та обґрунтованими критеріями відповідності запропонованій посаді. Також це можуть бути будь-які інші докази вашої правоти, зокрема будь-що, що свідчитиме – на співбесіді вам ставили недоречні запитання. Чим більше буде таких доказів, тим вищими будуть ваші шанси на успіх.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, чи дозволяє діловий етикет дзвонити та писати колегам у неробочий час.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.