Блог | Як припинити виправдовувати очікування інших

Взагалі треба визнати, що ця проблема є дуже розповсюдженою. І, звичайно, її витоки, частіше за все криються в наших сімейних стосунках, закладених в нас ще з малого дитинства. Нажаль, так буває, що саме близькі нам люди, які знають всі наші слабкі місця, часто несвідомо, прагнуть нав’язати нам почуття власної нікчемності, непривабливості та навіть ущербності.

Оскільки в ранньому віці наша психіка дуже вразлива, такий деструктивний тиск, якій часто можна прирівняти до емоційного насилля, несе в собі вкрай негативні наслідки для нашої самооцінки вже у дорослому віці. Також дуже негативний вплив може мати так звана чорна смуга життєвих невдач та розчарувань, яка може призвести до "синдрому навченої безпомічності", коли людина змиряється з тим, що вона є повною невдахою.

І, як наслідок, обирає для себе шлях служіння тим, хто, як їй здається, набагато кращий за неї, таким чином підсвідомо намагаючись показати всім, що з нею все гаразд. Інакше кажучи, постійні спроби довести всім, що ти нормальний та гарний, призводять людину во внутрішню ситуацію, із якої хибний вихід лише один – "треба бути ідеальним для всіх!" Зрозуміло, що у такому випадку усі думки про свої інтереси, бажання, та реальні можливості відходять на другий, якщо не на третій план, що з успіхом використовують усі, хто прагне задовільнити свої потреби, чи відстояти власні інтереси…

Вхід в дану ситуацію я вам кратко описав, а тепер опишу вихід з неї. Фактично, першим кроком тут є усвідомлення для себе цієї проблеми, з головним висновком, що припинити виправдовувати чужі очікування – означає навчитися поважати самого себе. Так, будь хто з нас не є ідеальним, але, саме цей факт повинен стати для вас мостом, а не обривом. Хіба ви не помічали цей парадокс у житті, що часто нас притягує в людях не смиренна доброта, а спроможність зробити вчинок, якій може бути спірним, але підкреслюючим особистість такої людини.

За такі "недоліки" нас люблять значно більше і міцніше, ніж за банальні гарні якості. Але для того, щоб ваш вчинок став по справжньому влучним, необхідно спочатку зрозуміти свої справжні бажання. Далі даю дуже просту вправу: на листі паперу ви чесно пишете списком усі свої бажання, якими б вони не були. Після цього, відкладаєте цей лист на кілько годин, обов’язково перемкнув свою увагу на інші справи. Повернувшись назад до свого списка, вам необхідно буде свіжим оком його перечитати, та проаналізувати навіть не стільки на рівні свого розуму, скільки на рівні власних почуттів, які з цих бажань насправді ваші, а які просто були нав’язані вам ззовні – близькими, модою, авторитетом інших людей які мають на вас вплив і т.д.

В свої молоді роки, виконавши цю вправу, я зі здивуванням виявив, що більше ніж з двадцяти бажань записаних мною, в підсумку залишились лише чотири. І ключовий висновок із цього один: тільки розібравшись у власних бажаннях, вам не потонути в чужих сподіваннях!

Для успішної реалізації своїх бажань, безумовно вам необхідно буде активувати свої найсильніші сторони, тобто ключові особливості нашої психіки – ваш характер, знання, навички та вміння. Тут також можна скласти цілий список, але, як показує практика, із-за проблем з самооцінкою, такий список може бути, м’яко кажучи неповним. А тому, якщо у результаті ви відчуєте якусь свою нещирість в цьому питанні, не соромтесь звернутися по допомогу до кваліфікованого психолога. Бо не існує людей без сильних сторін своєї натури, але існують люди, у яких немає сил їх в собі розшукати.

Після того, як ви розберетесь з власними ресурсами, та виділите свої сильні сторони, починайте, спираючись на них, діяти у власних інтересах. І тут дуже важливо пам’ятати, що миттєвої радості вам це може не принести, рівно тому, що за кожною дією спочатку їде результат, потім йде досвід, і лише після цього приходить успіх. Я це кажу для того, щоб ви не боялися робити помилки, бо без помилок немає досвіду, а значить і успіху, у вас не буде. А робити свої помилки – значно краще, ніж йти на поводу у своїх близьких, колег чи інших осіб, які можуть просто вами маніпулювати, лише тому, що бачать в вас лише сліпу та безвідмовну доброту. Щоб цього не було, треба навчитися, у відповідь на чужі пропозиції та прохання, твердо казати: "Ні".

Коли вас просять щось зробити, кудись сходити, чи комусь допомогти, задайте собі запитання: наскільки це важливо особисто для вас? І ключове слово тут "важливо", бо кожна людина повинна мати свої внутрішні кордони, які окреслюють її життєві пріоритети. Якщо у вас все гаразд з самооцінкою, і ви чітко знаєте що вам потрібно, то тоді важливе значення набуває витрачений вами час. Просто відмітьте для себе, що люди які не поважають ваш час, та ваші інтереси, не заслуговують на вашу повагу у відповідь. І завжди пам’ятайте, що виправдовувати очікування інших – це означає сповідувати чужі цінності та пріоритети, які ніколи не замінять вам власних інтересів. А тому, щоб відкинути все це в сторону, і сконцентруватися на собі, припиніть себе оцінювати та порівнювати з тими, хто сильніший і заможніший за вас, але як людина, такий же неідеальний як і ви.

Багато хто боїться казати іншим "Ні", з одного боку, щоб не розчаровувати тих, хто має для них суттєве значення, а з іншого – тому що любов та повага до себе в них асоціюється зі словами "гордовитість" та особистий "егоїзм". Але це абсолютно хибне переконання! Бо той, хто не поважає себе, ніколи не зможе здобути щиру повагу з боку інших. Проаналізуйте свої найкращі якості. І тільки не кажіть, в вас їх немає! Бо люди, у яких немає сильних сторін особистості, неспроможні вижити в принципі! А тому, пригадавши всі свої життєві успіхи та вдалі моменти, без яких наше життя також неможливе, складіть собі перелік тих особистостей власного розуму та характеру, які допомогли вам досягнути успіху у пригаданих вами ситуаціях. І відчувши себе справжнього, починайте робити те, що в першу чергу подобається особисто вам, як би на це не дивились ваші учорашні маніпулятори.

Розчаровуйте людей сміливіше! Покажіть їм своє справжнє "Я"! Бо тільки взявши відповідальність за своє життя на себе, та навчившись приймати важливі рішення, і таким чином розвиваючи в собі асертивність, ви нарешті станете тим, хто ви є насправді. А доброзичливе ставлення до людей в вас безумовно залишиться, головне – не втрачати зворотній емоційний зв’язок з вашими рідними та близькими.

Підсумовуючи все сказане вище, я в кінці лише додам: щоб почати поважати та любити себе, вам зовсім необов’язково йти та здійснювати подвиг, бо як я люблю повторювати: "Щоб здійснити подвиг, не обов’язково бути героєм!" Важливо лише пам’ятати, що ваше життя цілком знаходиться в ваших руках. І позитивний результат завжди приходить до тих, хто ці руки ніколи не опускає.

Всім добра!

І дякую за увагу!