Статус біженця, безвіз чи тимчасовий прихисток: що обрати українцям за кордоном
Повномасштабна війна, яку почали росіяни, вимусила мільйони українців залишити власні домівки, аби захистити своє життя та життя дітей. Тих, хто тікали в Європу, часто турбує питання, який із варіантів обрати: безвізовий режим, тимчасовий захист чи отримання статусу біженця. Як їх поставити на ваги "за" й "проти" – і не прогадати?
OBOZREVATEL розповідає, що означає кожен із цих статусів та які права надає. Який із них найбільш комфортний – вирішувати вам.
1. Безвізовий режим для нетривалого перебування за кордоном
Починаючи з 2017 року між Україною та Європейським Союзом діє безвізовий режим. Завдяки цьому співвітчизники, які мають біометричний закордонний паспорт, можуть вільно мандрувати територією Шенгенської зони (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), включаючи 27 держав ЄС (крім Великобританії та Ірландії), а також у 5 країн-кандидатів на приєднання до Шенгену (Албанія, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Туреччина).
Раніше прикордонники могли додатково вимагати підтвердження платоспроможності, медичне страхування, зворотний квиток абощо, але війна скоригувала ці правила.
Як діє безвізовий режим (можливість легально перебувати на території ЄС) у період війни:
В'їжджаючи до ЄС, українці можуть перебувати там 90 днів протягом пів року. Візовий калькулятор можна знайти тут. Біженці, які перебувають в ЄС понад 90 днів, мають отримати дозвіл на проживання в окремій країні.
Повноцінну перевірку українських біженців проводять тоді, коли є сумніви щодо ідентифікації особи чи є підозра, що людина потенційно може нести загрозу (як варіант, терористичну).
Громадяни України з біометричними закордонними паспортами мають право вільно в'їхати до Європейського Союзу. Ті, хто їх не має, отримують від прикордонників декларацію про в'їзд до ЄС. Для цього в особи має бути на руках внутрішній паспорт або закордонний паспорт, у якого закінчився строк дії, щоб прикордонній службі було легше встановити особистість.
Особи, які вирішили скористатися безвізом, не зможуть працевлаштуватися в країні ЄС. Також їм можуть відмовити у фінансовій допомозі і наданні безкоштовного житла. Якщо безвізові 90 днів добігають кінця, а ви не плануєте повертатися в Україну, то можна подати заявку на тимчасовий захист.
2. Тимчасовий захист: вигідно чи ні
4 березня 2022 року Рада ЄС своїм рішенням активувала Директиву 2001/55/ЄС. Це документ, де зазначено деталі щодо надання українцям тимчасового захисту: таке право починає діяти одразу після перетину кордону. Українцям необхідно лише звернутися за дозволом на проживання до державних установ країни, де вирішили зупинитися (наприклад, у Польщі – адміністрації гміни, в Німеччині – державне управління у справах біженців). Паспорт при цьому не вилучають.
Ключова ідея Директиви ЄС про тимчасовий захист – швидко та ефективно допомогти біженцям. Це дає українцям можливість перебувати в країнах Європейського Союзу (окрім Данії) довше, аніж при безвізі – близько 3 років. Тобто знімаються обмеження "90/180" – проживання в ЄС лише 90 днів протягом пів року. Рішення про строк дії тимчасового захисту одне для всіх українців, а не приймається для кожного індивідуально: його буде припинено по завершенню війни в Україні.
А як бути біженцям, які знаходяться на території Шенгену? Вони, отримавши тимчасовий захист, можуть жити за кордоном щонайменше рік. У випадку, якщо ситуація в Україні не поліпшиться, цей термін можна пролонгувати ще на пів року.
Які права надає біженцям тимчасовий захист:
соціальну та медичну допомогу (невідкладна допомога та лікування хвороб);
доступ до здобуття освіти (як для дітей, так і для дорослих);
отримавши тимчасовий захист, можна у будь-який час поїхати в Україну або без проблем переміщуватися між державами ЄС близько 90 днів;
доступ до ринку праці;
особи, які оформили в ЄС тимчасовий захист, можуть у будь-який момент подати заявку на статус біженця;
право на проживання в країні ЄС чи на території Шенгену: держава не надає житло, але компетентні органи чи волонтери можуть допомогти з його отриманням (критерії помешкання не конкретизовані, однак воно має бути "належним").
Зверніть увагу! Зараз у Європі діють численні волонтерські організації і ресурси, які допомагають знайти житло безкоштовно. З ними можна ознайомитися за цим посиланням.
Статус тимчасового захисту передбачає і те, що при надмірній кількості людей, яких потрібно прихистити, вас можуть "переселити" у сусідню державу. Це лише в тому випадку, якщо ви не будете проти.
3. Статус біженця: для українців, які вирішили не повертатися додому
Центр протидії дезінформації при РНБО України радить не поспішати оформляти статус біженця. Адже співгромадяни мають про запас тиждень для того, аби подати заявку на реєстрацію: часу достатньо, щоб вивчити "підводні камені" прав біженців. Важливо й те, що цей статус надається у першій країні (сусідні з Україною держави), кордон якої перетнула особа, тікаючи від війни. Про це йдеться у Дублінській конвенції 1990 року.
Зверніть увагу! Якщо українці проситимуть надати статус біженця у країні, яка не межує з Батьківщиною, їх буде депортовано до держави, кордони якої вони перетнули вперше.
Які права надає українцям статус біженця:
безкоштовне харчування і житло (ви не зможете вибрати собі місце проживання; зазвичай це спальні місця у центрах для біженців з усього світу);
безкоштовний проїзд у громадському транспорті;
безстрокове проживання на території держави, яку обрали (припинення війни в Україні не буде автоматичною підставою для його скасування);
медична допомога (з обмеженнями);
доступ до освіти для дітей;
щомісячне соціальне забезпечення;
доступ до ринку праці;
спеціальний документ для подорожей між країнами ЄС;
Як отримати статус біженця
Для того, щоб подати заяву на отримання статусу біженця, необхідно звернутися до компетентних органів тієї країни, кордон якої особа перетнула першим (зазвичай це найближче відділення Прикордонної служби). Розгляд заявки – це адміністративна процедура, яка може тривати від 6 місяців і довше.
Які обмеження має особа, допоки приймається рішення щодо надання статусу біженця:
заборона працевлаштування;
не можна покидати державу перебування (навіть якщо йдеться про повернення на Батьківщину);
неможливість винаймати квартиру чи жити у друзів/родичів (проживати можна лише у відведеному державою місці);
вилучення паспорта (видається посвідка на проживання);
не можна відкрити рахунок у банку та активувати сімкарту.
4. Як обрати найоптимальніший статус в країні перебування
В офіційних органах країни перебування ви можете отримати детальну інформацію про права, які надає "тимчасовий захист" і "статус біженця".
Крім того, вам потрібно визначити, яка мета отримання того чи іншого статусу. Якщо ви бажаєте негайно отримати всі соціальні права і плануєте в найближчі місяці чи протягом трьох років повернутися в Україну – оптимальним стане оформлення тимчасового захисту. Якщо ви хочете отримати право безстрокового проживання (понад три роки), то є сенс подати заяву на отримання статусу біженця, при цьому готуватися до обмеження в правах і комфорті. Також цей варіант може підійти, якщо у вас немає друзів/рідних, у яких можна залишитися, чи недостатньо коштів для оренди житла в країні перебування.
Раніше OBOZREVATEL писав про корисні сервіси, де біженці й ВПО можуть знайти тимчасове безкоштовне житло в Україні та в країнах ЄС.