Різдво Христове в Україні: традиції святкування і чого категорично не можна робити
Уже зовсім скоро православні християни відзначатимуть Різдво Христове – одне з найголовніших свят церковного календаря. Існує чимало традицій, пов’язаних із цим днем. Зокрема, деякі з них розказують, що не можна робити на Різдво.
OBOZREVATEL розповідає про те, як традиційно відсвяткувати цей день і чого краще остерігатись.
Звідки пішло свято
Різдво святкується на честь народження Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм, його батьки Марія та Йосип прибули до Вифлеєма, щоби взяти участь у переписі населення. Але місто уже було переповнене, тож їм довелось заночувати у печері, де тримали худобу. Саме там у Марії почались пологи і вона народила Спасителя.
Першими привітати дитя прийшли пастухи, які доглядали за худобою. Їм про народження Ісуса сповістив янгол. У цей же час над Вифлеємом засяяла дуже яскрава зірка. Її помітили волхви – мудреці зі Сходу, які зрозуміли, що це за знак, і вирушили шукати, де народився цар юдейський. По дорозі вони зайшли у Єрусалим, де розпитали про місце народження майбутнього правителя у тодішнього царя Ірода. Той занепокоївся і віддав наказ вбити всіх дітей, молодших за 2 роки. Поки солдати отримали цей наказ, волхви встигли побувати у немовляти Ісуса і, за велінням з віщого сна, вирушили назад інакшою дорогою. Тим часом життя Спасителя було чудесним чином врятоване – його батьків попередив янгол. Йосип втік із родиною до Єгипту, де вони переховувались до самої смерті Ірода.
Головні символи Різдва
Незалежно від того, яка християнська церква святкує свято, головним символом його є зірка. Вона символізує надію. Саме тому зіркою почали прикрашати верхівку різдвяної ялинки. В Україні із багато прикрашеною зіркою мандрують під час свят колядники.
Також поширеним символом є вертеп, або шопка – композиція, яка зображає Святе сімейство в оточенні тварин та перших гостей. Їх встановлюють у публічних місцях та біля церков.
Ялинка – ще один важливий святковий символ. Однак його історія давніша за саме християнство. Різні язичницькі культи поклонялись рослинам, зокрема вшановували вічнозелені види – хвойні дерева, плющі, падуб, тощо. Вони вважались символом нездоланності життя. Згодом цей символізм підхопили християни.
В Україні схожу роль виконував дідух – сніп із пшениці, жита чи вівса, який спеціально в’язали та прикрашали квітами, плодами та кольоровими нитками під час жнив. Дідуха плели таким чином, щоби він міг стояти вертикально і служив окрасою різдвяного стола. На Василя чи Водохреща дідуха треба було винести на вулицю і спалити, щоби закликати весну, а попелом посипати город для плодючості землі.
Також у різних культурах готують до свята спеціальні різдвяні страви. В Україні це насамперед кутя та узвар – символи багатого врожаю. Вони теж мають язичницьке походження. Як і традиція накривати стіл із 12 пісних страв – по кількості місяців у році. Згодом це число почали пов’язувати із 12 апостолами, тобто учнями Ісуса.
Українські різдвяні традиції
Різдву передує тривали 40-денний піст. Тож Святвечір, який віздначають напередодні самого свята, теж припадає на пісний день. Вважається, що його потрібно присвятити особливо палким молитвам та очищенню душі.
Піст напередодні Різдва особливо строгий – їсти не можна до моменту, поки на небі з’явиться перша зірка. Вона символізує собою Вифлеємську зорю і сповіщає про народження Христа. Після цього вся сім’я разом читає молитву, запалює свічку і сідає вечеряти.
Перед тим, як сісти за стіл, кожен мав дмухнути на своє місце. Оскільки у різдвяну ніч, за повір’ям, додому повертаються невидимі душі померлих родичів, таким чином потрібно було їх посунути, щоби не сісти згори – це вважається дуже поганою прикметою.
Різдвяну кутю також мали розносити діти до родичів із добрими побажаннями. Розносили її також худобі, птицям і бджолам, щоби вшанувати їхню важливість у господарстві. Окрім іншого, вважалось, що вони у різдвяну ніч набувають здатності говорити і звертатись до бога, саме тому їм була така особлива шана.
Улюбленою забавою Різдва були колядування. Після святкової вечері маленькі хлопчики починали ходити до родичів та сусідів і співати спеціальних пісень – колядок. Вважалось, так вони розносять щастя. А основні святкування приходились уже на день Різдва. Зранку молодші діти йшли до родичів з піснями і побажаннями, а натомість отримували яблука, цукерки чи дрібні гроші. А потім уже вони збирались із старшими йшли до чужих людей. Згодом колядники почали наряджатись у персонажів Різдва і влаштовувати цілі вистави – вертепи.
Які є різдвяні заборони
Будь-яка робота у різдвяний день заборонена. Навіть прості хатні клопоти треба відкласти убік – цей день присвячений виключно святкуванню.
Риболовля та полювання заборонені. За повір’ям у різдвяну ніч на цей світ приходять душі померлих і заселяються ненадовго у тварин, риб та птахів.
До закінчення вечері всі мають залишатись у хаті. Якщо відчинити у цей час двері, можна впустити злих духів.
Напередодні Різдва особливо строгою є заборона на сварки та лихослів’я. В жодному разі не можна цього робити за святковим столом.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, на Різдво дозволено ворожити, зокрема незаміжні дівчата можуть поворожити на свого майбутнього чоловіка.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!