Можуть зникнути: які породи собак найрідкісніші

До лабрадорів, спанієлів, такс чи йоркширських тер’єрів на вулицях ми звикли – це популярні собаки, яких тримають вдома багато людей. Але не всі з приблизно 360 порід отримали таку популярність. Деякі собаки настільки рідкісні, що зустріти їх – справжня подія.

Видання Petplan розповіло про п’ятірку найменш поширених порід. Їх представників настільки мало, що вони можуть зникнути. Хоча це чудові тварини, варті більшої уваги.

Норвезький лундехунд

Давня і унікальна за своїми характеристиками порода походить з островів біля узбережжя Норвегії. Ці собаки мають незвичайний рудуватий окрас і вміють полювати на іпаток – яскравих птахів, що живуть на скелях. Отже і лунденхунд вміє хвацько долати ці кам’янисті перешкоди. Все завдяки шести пальцям на передніх лапах, рухливим вухам і дуже гнучкій шиї. Порода майже зникла під час Другої світової війни, але норвезькі селекціонери доклали зусиль, щоби вивести її з-під загрози. Зараз це просто дуже рідкісні собаки. Господарі цінують їх за ласкавий і веселий характер, який робить лунденхундів чудовими сімейними улюбленцями

Лаготто-романьйоло

Кучеряві пси, чимось схожі на пуделів, походять з італійського регіону Романья. Їх було виведено ще у Середньовіччі для полювання на качок серед боліт. Вийшли сильні м’язисті собаки із водонепроникною шерстю та чудовим нюхом. Згодом лаготто-романьйоло навчили шукати трюфелі і зараз це єдина порода собак, якій офіційно довіряють цю роботу. У 1970-х рр. порода мало не зникла, але італійські фахівці відродили її. Сучасні лаготто-романьйоло дуже розумні, енергійні та комунікабельні, вони легко дресируються і люблять довгі піші прогулянки. Але не минуть жодної калюжі на своєму шляху – дається взнаки "болотяне" минуле.

Азавак

Граційна та незвично довгонога собака з’явилась на світ на межі пустелі Сахара та плодючих південних земель – у африканському регіоні Сахель. Це унікальний мисливський пес, який вміє полювати, покладаючись на не нюх, а на свій зір. Азаваки також є чудовими охоронцями, адже здавна стерегли намети пустельних кочівників. Характер представників породи більше нагадує котячий – вони дуже незалежні, але не надто відкриті до спілкування з незнайомцями і можуть бути дещо сором’язливими. Але хороший господар допоможе такій тварині стати відкритішою.

Оттерхаунд

Велетенські (до 50 кг) гончаки з характерною гривою густої шерсті походять з місцевості на межі Англії та Шотландії. За даними фахівців, зараз їх залишилось навіть менше, ніж білих носорогів – кількість собак не сягає і 1000 в усьому світі. Назва породи походить від англійського слова otter – "видра". Їх вивели для того, щоб вони охороняли промислову рибу від цих водних хижаків. Але після того, як полювання на видр у Великій Британії було заборонене, потреба в оттерхаундах відпала і кількість собак почала скорочуватись. Хоча це добродушний та кумедний пес, відомий своєю спокійною вдачею та чутливою натурою. Така тварина стане чудовим компаньйоном на прогулянках, хоча прибирати за нею доведеться добряче – оттерхаунди неохайні в їжі і люблять бавитись у грязюці.

Муді

Кудлаті собаки були виведені у 19 столітті в Угорщині і зараз рідко зустрічаються десь поза межами Східної Європи. У світі залишилось менше 1000 таких собак. Від початку їхньою задачею було випасання худоби, отже це розумні, сильні, самостійні та активні собаки. Муді добре проявляють себе і як охоронці. Це дуже енергійні та допитливі собаки, які обожнюють увагу та фізичний контакт із господарем. За своїми характеристиками порода найбільше схожа на значно популярніших бордер-колі.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про породи собак, які найлегше дресирувати.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.