"А чому я?" Топ фраз, за якими можна впізнати людину родом із СРСР
Побут дуже сильно позначається на мові суспільства – про це вам скаже будь-який професійний філолог. Особливо, якщо це такий специфічний побут, як життя у Радянському Союзі.
Тотальний дефіцит товарів, придушення проявів індивідуальності та повсюдна комуністична ідеологія настільки вплинули на людей, що фрази, якими вони послуговувались у радянські часи ми чуємо і досі. Блогер Максим Мирович зібрав такий словничок радянської людини, який навряд чи можна перекласти іншою мовою без детального пояснення контексту. Якщо ви користуєтесь цими фразами, значить вплив "совка" на вас досі триває.
"Хто крайній?"
Тотальний дефіцит у СРСР породив таке явище, як повсюдні черги. Побачивши таку, радянська людина спершу питала: "хто крайній?" і займала місце, а потім уже цікавилась, за чим саме стоятиме. Причому черги збирались не тільки у магазинах. Їх можна було побачити і у медзакладах, держустановах, будь-яких організаціях, що надають послуги.
"Викинули"
Товар, за яким збирались ці черги, часто описували словом "викинули". І ні, йшлося не про утилізацію, а про звичку продавців кидати товар на прилавок. І чим дефіцитнішим був товар, тим ефектнішим мав бути сам жест. За тим, що "викинули" вишиковувались незалежно від рівня потреби у ньому. Це могло бути що завгодно – від ковбас до люстр та побутової техніки. На сьогодні це слово в такому значенні майже зникло з ужитку.
"Де брали?/Де дістали?"
Інший прояв тотального дефіциту в СРСР – це постійний інтерес його мешканців до того, де і що можна "дістати". А товари тоді дійсно не купували, а саме діставали. Для цього використовували знайомства із працівниками торгівлі та інші зв’язки. Обміняти гроші на товар було проблематично, і процес перетворювався на справжній квест. На щастя, зараз люди здебільшого саме купують чи замовляють речі, які потрібні їм у щоденному побуті.
"Зметикуємо на трьох?"
Щоби пояснити цю фразу, потрібно давати досить широкий контекст. Отже, у СРСР середній обід для робітника підприємства коштував у їдальні близько 80-90 копійок. А значить ті, кому не пакували їжу з собою, мали щодня у кишені приблизно один карбованець – на харчування і на дорогу. При цьому пляшка горілки коштувала 2 карбованці 87 копійок. Щоб її купити, потрібно було знайти ще двох власників такого денного бюджету. Напряму висловлювати такий намір не годилось, бо випивали нерідко в обідню перерву, щоби ввечері повернутись додому уже майже тверезими. Тому народився цей евфемізм.
"А чому я?"
Ініціатива у СРСР, як відомо, каралась, тому типова радянська людина звикала її не проявляти, а роботою не займатись, а туди просто ходити (до речі, ще одна типова фразочка з тих часів). Все одно заплатять строго по тарифній сітці, незалежно від результатів. Тому працьовитістю такі робітники не вирізнялись. І навіть обурювались, коли на них намагались покласти якісь обов’язки, і намагались з’ясувати, за що їм таке покарання. Так, у Радянському Союзі офіційно не було безробіття, але й роботи з таким підходом теж, як такої, практично не існувало.
"Бач, діловий який!"
Звідси ж витікає і обурення, яке викликало бажання інших людей цю саму ініціативу проявити. Будь-які ідеї, намагання зробити щось краще, поліпшити процеси як правило зустрічали хвилю негативу. Адже ідею принесе хтось один, а працювати змусять усіх. Тому до подібних проявів типові радянські люди ставились негативно.
"Тобі що, найбільше треба?"
На жаль, цей підхід живий і досі. Радянській людині, щоби вціліти, найкраще було сидіти тихо – не казати, що вона думає, не намагатись щось зробити, якось себе проявити, потрапити в поле зору відповідальних осіб. Закріпилась ця тенденція під час сталінських репресій 1930-х років, коли в суспільстві панував тотальний страх перед фізичним знищенням. В психології це називають вивченою безпомічністю. Такі люди стараються мінімізувати свої потреби і не дуже добре ставляться до тих, хто не бажає жити за цими ж правилами. Часом навіть з добрими намірами – так проявляють співчуття до тих, хто потенційно може постраждати через власну ініціативність.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чому радянська жінка могла опинитись в тюрмі за шлюб з іноземцем.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.