Блог | Что подавали в ресторане Харькова в 1913 году, пока город не "зачистили" большевики

И еще немного красоты вам в ленту: вот так ели в Харькове до Голодомора - и до Первой МВ: хоть война уже где-то и идет, но на поставки продуктов в модный харьковский ресторан (название которого уже в наше время рейдернул один из отцов города) это еще не влияет, - это еще продолжается "Бель-Эпок", это ее стиль, в совершенстве выдержанный здесь во всем, к дизайну шрифтов и "драгомановскому" правописанию включительно.

Далее текст на языке оригинала

І "осятровина" була ще, напевно ж, своя, дніпровська (це ж іще - до Дніпрогесу, до Каховського моря, до великої екологічної катастрофи дніпровських плавнів і цілого Півдня...)

І євреї в друкарні на Рибній були ще свої, українські (в 1930-ті їх викошували спершу "за український буржуазний" націоналізм, черга на "єврейський" - для тих, хто пережив Шоа, - настала пізніше)...

І так можна розбирати піксель за пікселем, відновлюючи знищену картину: яка мила могла б бути країна, якби в 1918-му вистояла...

"Харьков обшарить, мы его не знаем, это для нас "заграница". Чистить надо быстро..."

(Из письма В.И.Ленина - И.В.Сталину 16.07.1922)

Ну от і зачистили - настільки, що сьогодні вже й харків'яни, яким весь вік товкмачать, ніби "Харьков всегда был русским городом", з подивом дивляться на українське меню 1913 р. (а там на звороті ще й олівцем писано чернетку заяви на вступ до Українського літературно-етнографічного товариства ім. Квітки-Основ'яненка - харківського міського аналога "Просвіти"!): це що, у нас? в Харкові? а де це таке було?..

В "загранице". В Україні, цебто, - доки її не "зачистили".

(Дякую за надані матеріали Anton Bondarev)